Нові тенденції в драматургії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

твори, у яких у формі переживань осмислюється сутність людського буття

твори призначені для сценічного втілення

твори, у яких письменник в описово-розповідній формі змальовує події, людей та їхні вчинки

думки і переживання ліричного героя

кінець ХІХ - початок ХХ ст.

кінець ХVІІ - початок ХIХ ст.

ХVІІІ - ХХ ст.

кінець ХVІІІ - початок ХХ ст.

Есхіл

Мол'єр

Г.Ібсен

М.Метерлінк

В.Шекспір

Б.Шоу

психологічна колізія

зовнішня інтрига

зіткнення ідей і моральних поглядів

дії, вчинки персонажів

пафосом активної дії

зовнішнім виявленням конфліктів

пафосом роздумів, дискусій

пафосом боротьби

Бернарду Шоу

Антону Чехову

Морісу Метерлінку

Генріку Ібсену

Генрік Ібсен

Бернард Шоу

Антон Чехов

Моріс Метерлінк

Герік Ібсен

Бернард Шоу

Моріс Метерлінк

Антон Чехов

трагікомедія

"нова драма"

модернізм

"стара драма"

Т.Шевченка

М.Куліша

І.Франка

О.Кобилянської

У театрі йдеться про окрему трагедію в житті певної людини

Головними рушієм сюжету є зовнішня інтрига, дії, вчинки дійових осіб

Актори відтворюють загальну атмосферу, прагнучи показати внутрішні суперечності особистості, її духовні шукання

Глядач переживає й мислить разом з дійовими особами

Властиві пафос роздумів, дискусії, пошуку істини

Відзначається традиційністю жанрів, художніх явищ

Твори мають конкретний зміст, точне відображення певних подій

У театрі йдеться про загальну трагедію особистості та людства

Герої поділяються на позитивних і негативних, головних і другорядних

Рушієм сюжету є психологічна колізія, зіткнення ідей, моральних поглядів і позицій дійових осіб

Оновлення традиційних засобів естетики, використання, крім реалізму, засобів символізму, неоромантизму, імпресіонізму, експресіонізму, сюрреалізму

Властиві пафос дії, активна боротьба