Прикметник

службова частина мови, яка виконує допоміжну роль у реченнях

самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання: який? яка? яке? чий? чия? чиє?

службова частина мови, що відповідає на питання: який? яка? яке? чий? чия? чиє?

самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання: який? яка? яке? чий? чия? чиє?

прикметник змінюється з дієсловом

прикметник має власний рід

прикметник змінюється з сполучником

рід прикметника залежить від іменника

ч.р., Зн. відм.

ж.р., Н. відм.

ч.р., Р. відм.

ж.р., Д. відм.

Марійка одягла светрик не довгий, а короткий.

У полі розцвіли червоні та блакитні квіти.

На дошці учитель писав жовтою і зеленою крейдою.

З небес ллється весняна синь.

Красивий, гордість, чудовий.

Червоний, короткий, зеленіє.

Мавпяче, морквяний, святкова.

Радісний, мамин, червоніє.

Зилений, жовтий, земляний.

Чоловічий, вешневий, старший.

Веселковий, прекрасна, дерев'яне.

Боязкий, хетрий, щедра.

сміливий, відчайдушний, зухвалий

зарозумілий, пихатий, амбітний

полохливий, трепетний, лякливий

потішний, смішний, веселий