НУШ. словосполучння, речення, пряма мова, діалог

дорослі й діти  

хтось із них 

пісня лунає  

біля вокзалу

кімната для відпочинку

навчалися грамоти

золотий килим      

пониження температури

Послухай журавлині сумні співи прощальні.

Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх.

Незабаром зійде над рікою й лісом веселе сонце.

Дивуєшся лісовою тишею восени.

Батько вишні садив на межі.

На луки лягло тихе надвечір’я. 

Накрапає теплий дощик. 

На галявині пахло свіжою травою.

розповідне, окличне, просте, двоскладне, непоширене

розповідне, окличне, просте, односкладне, поширене

спонукальне, окличне, просте, односкладне, поширене

спонукальне, окличне, просте, двоскладне, непоширене

Альпіністи продовжували рухатися за маршрутом.

Велика кількість птахів оселяється на березі моря і живиться рибою.

За все життя я нікому не заподіяв зла.

Невичерпна уява  народу є джерелом багатьох  витворів.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні.

Веселий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні. 

Теплий день застав і птахів і людей серед поля.

Тут живуть мої старі батьки і мене у гості виглядають.

У радості і горі рушники і пісні супроводжують людину.

Навшпиньках пiдiйшов вечір  i засвiтив зорі.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Ці гори стоять одвiку  i стоятимуть довiку.

Ми йдемо через сiнокiс, i темнiє над нами небо.

… i пригинав до землi дерева

… i здiймав на дорозi куряву

… i починав накрапати дощ

… i розганяв чорнi хмари

Тепер, коли тебе довго немає, я думаю: «Любуйся калиною, коли

цвіте, а дитиною, коли росте».

Він міг би сказати про себе словами Блока: «Одним із моїх натхнень була чесність».

Бувало так, що беручи до рук якийсь перекладний твір казав «А я ж колись це теж перекладав».

«Учитель не може бути тільки добреньким і простодушним»,- доводив Василь Сухомлинський. 

Я люблю зиму сказала дiвчинка бо в сiчнi в мене день народження.

Я люблю зиму бо в сiчнi в мене день народження сказала дiвчинка.

Дiвчинка сказала я люблю зиму бо в сiчнi в мене день народження.

Дiвчинка сказала що любить зиму бо в сiчнi в неї день народження.

Стародавня народна приповідка мудро вчить держімося землі, бо земля держить нас

Мати говорила про те щоб я завжди слухався свого серця.

 А Сашкові сказала тобі сину треба стати іншою людиною.

І тепер подумав він уві сні можна не боятися жодного хижака