Однорідні члени речення

члени речення, що становлять його граматичну основу;

усі члени речення, крім головних;

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення;

слова, що називають того, до кого звертаються.

По дорозі торохтить зима на возі (Т. Коломієць).

Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади (Н. Мудрик).

Умостився Морозенко на столітнім дубі (В. Скомаровський).

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс (О. Сенатович).

кома;

тире;

двокрапка;

кома і тире.

Працею людина сильна і красива (О. Гончар).

З добра й любові приходить щастя (А. Мойсеєнко).

Шукаю вже не щастя а поради (В. Грінчак).

Ми маємо право на сум і любов. (В. Симоненко).

І будинки, і дороги, і ліси: все видно навкруги;

Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі;

Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки

Мене весь час то палило то морозило.

Зерно і камінь суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Над травою височіли безладно розкидані черешні яблуні груші

Весь степ і лиман і озеро закутались у чарівний світ;

У вирій відлетіло багато птахів ластівки лелеки чижі;

І будинки і дороги все видно навкруги.

 Тому-то всі такі ніжні до мене і батько і мати і дід.

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

1. Я несу букет для мами.

2. Відшелестіло листя на тополі

3. Зеленіли багаті поля і садки

1. Я прийшла раніше за всіх , й сіла відпочити

2. Площу прикрашають , клумби виставки , водограї

3.Радіє земля і люди, ліси і поля

1. Мої улюблені страви борщ, вареники, печеня

2. Усе зникло за сивим туманом : село, шлях.

3.Будинки, сади, люди, усе мліє від літньої спеки