Однорідні члени речення

А Минули десятки тисяч років, а малюнки на камені не зникли, залишилися.

Б Наші предки вміли малювати і любили цим займатися.

В Стародавній художник мусив сам виготовити фарби.

Г Пройшов час, нові яскраві кольори з'явилися на малюнках (Із журналу)

А Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу(Л.Ґудзь).

Б Ви принесіть лебедям білі лілеї, і розумні птахи не забудуть вас ніколи

(Т. Бордуляк).

В Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями(М. Рильський)

Г Ідеш через ліс, і зачарування його красою не полишає твоєї істоти (За Панасом Мирним).

А Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим вівса(За Коцюбинським).

Б Василько їхав лісом , коні поринали у важкий, мокрий сніг(За Коцюбинським).

В Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом(За Коцюбинським) .

Г Засинає місто після праці під нічною ковдрою(М. Боровко).

А

Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю (Нар. творчість).

Б Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля (Олександр Олесь).

В Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гіллячках

(Л. Костенко).

Г Здрастуй, моя прапрадівська хато (О.Білаш).

А Спрагла земля підставила йому свої груди і вбирала божу благодать

(О. Довженко).

Б Над селом над полями та горами розмахнула своїми крильми зима

(Ю. Станинець).

В Ігор зібрав всі дощечки та цурпалки за сараєм (М. Чабанівський).

Г Можна тебе похвалити за все за вчинок характер одяг зачіску(А.Коваль).

загадка

пісня

прислів'я

приказка

А А соловейко варакушка не відмовляється ні від сухого листячка ні від торішньої трави(Є. Гуцало).

Б У лозняках в очеретах та осоці чекають гнізда на кобилочку солов'їну та кобилочку річкову на очеретянок (Є.Гуцало).

В Посеред двору на колодках сиділи всі наші тато й мама старша сестра і дехто з сусідів (С. Васильченко).

Г Уже й електроніка, і кібернетика, і тонкощі радіотехніки все під тим картузиком є (О.Гончар).

А Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі(Є.Гуцало).

Б Сіроманець похлебтав з калюжі води, лугом відбіг від лісу і від дороги, заліг за копицею сіна(М. Вінграновський)

В Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (М. Стельмах)

Г Вже й ніч пройшла, довга, неспокійна, громовинна(І.Цюпа).

А В руках мати несе кріп, моркву, петрушки пучечок (О. Гончар).

Б І настурція, й півонія, й айстра росли біля хати кущами (Є. Гуцало).

В Листя димить по городах, по дворах, за ворітьми на вулиці (Є. Гуцало).

Г Давня людина не розрізняла живої й неживої природи (Г. Лозко).