Однорідні члени речення

члени речення, що становлять його граматичну основу;

усі члени речення, крім головних;

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення;

слова, що називають того, до кого звертаються;

По дорозі торохтить зима на возі.

Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади.

Умостився Морозенко на столітнім дубі.

Із туману вийшов золоточубуй вересень .

Тягнуться до сонця і квітки, і трави.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні.

Бігли назустріч хлопчик та дівчинка.

Весна цвіла, співала ніжним цвітом. 

Під самою хатою росли червоні та рожеві троянди.

Двоярусний білий собор було видно з усіх околиць міста.

Знову потекли теплі, лагідні, задумливі дні.

В один день затопило ліси, сінокоси, городи.

Сидить батько кінець стола, на руки схилився.

Сонце вже схилилося на захід і не пекло. 

Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.

Ліси й садки укрились цвітом запашним 

Студенти виконували завдання керівника швидко, весело, моторно.

Бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька.

Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

Я люблю і вітер і сніг.

Налетів сильний та холодний вітер і зірвав останні листочки. 

Усі українські музичні інструменти поділяються

на ударні, духові та струнні.

І гніт, і неволя, і кров усе зникне навіки.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї.

Річка свічадо своє розгорнула і красувалась,

 цвіла, усміхалась.

А  Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі

Б Любив дід гарну бесіду, і добре слово

В Тече вода в синє море та не витікає

Г Раділи верби, і тополі…

підметом;

обставиною;

означенням;

додатком;

 кома;

крапка з комою;

двокрапка;

тире;

Все бачить співець у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову.

Гарні по-своєму всі пори року: і весна, і зима, і літо, і осінь.

Будь чуйним до всіх - до неньки і батька, до дідуся і бабусі, до братика і сестрички.

Доброта, чуйність, вихованість – всі ці риси прикрашають людину.