Однорідні члени речення.

Умостився Морозенко на столітнім дубі.

По дорозі торохтить зима на возі.

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс.

Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сади.

Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила.

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди.

Маки там не цвітуть, а горять.

Не тіло, а душа є людиною.

кома і тире

кома

двокрапка

тире

З добра й любові приходить щастя.

Шукаю вже не щастя а поради.

Працею людина сильна і красива.

Ми маємо право на сум і тепло.

Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.

Вірний приятель – то найбільший скарб.

Зоря на небі рожева уже почала займатись.

Сьогодні світило яскраве сонце.

Мені наснились доли та ліси, поля веселі та вітри незримі.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави.

Місяць світить але не гріє.

Сьогодні до кінотеатру прийшли дорослі й діти.

Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі.

І будинки і дороги, і ліси все видно навкруги.

Груші, яблуні, сливи й черешні - усе це росло в нашому садку.

На травах миготіла самоцвітами роса.

Залитий сонцем степ одразу принишк.

Над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Троянда прокинулася від ранкової прохолоди.

Ніч була хоч зоряна, але темна.

У серце бери, і навік пам’ятай щемну красу Батьківщини.

Я так люблю жагуче літо і даль, і сонячну блакить.

Не знищуй природу, а оберігай її.

І плащі, й костюми, й блузки - усе це можна купити в магазині одягу.

Ми назбиралив лісітаких грибів боровиків, маслюків, лисичок, сироїжок.

Вийшов із хати Юрко, і побачив велику крижану бурульку.

Жайворонок прокинувся, і розправив свої крильця.