однорідні члени речення

По дорозі торохтить зима на возі.

Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади.

Умостився Морозенко на столітнім дубі.

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс.

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх.

Маки там не цвітуть, а горять.

Свіжа зелень розхиталась, розгойдалась, поплила.

Не тіло, а душа є людиною.

Працею людина сильна і красива.

З добра й любові приходить щастя.

Шукаю вже не щастя а поради.

Ми маємо право на сум і любов.

підметом

означенням

додатком

обставиною

Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайною народною мудрістю.

У слові є все злагода спокій усталеність надія.

На почесному місці сиділи вчителі Іван Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна.

Посеред галявини росли дивовижні квіти та кущі.

Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

Я люблю і вітер і сніг.

Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки.

Харитя поклала торбинку взяла в руки серп і почала жати. 

Плоскі вершини гір вкриті ковилою житняком шавлією та іншими трав'янистими рослинами.

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи орли яструби сови.

Велика кількість птахів оселяється на березі моря і живиться рибою.

підмети

додатки

означення

обставини

підмети

присудки

додатки

обставини

садочка

братки

квіти

цвітуть

У дібровах ростуть дуби граби ясени та липи.

Курчата їдять пшоно пшеницю кукурудзу.

Подвір'я заросло високою густою зеленою травою.

Сніг швидко розтає та збігає струмочками по вулиці.

Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер.

Вибіг місяць з-за діброви, погубив на вітрі брови, заховав за спину руки, ходить лисий, без перуки.

Ніхто і ніде мене не чекає.

Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави.