Однорідні члени речення

Прийшла зима - і все заснуло навкруги.

 Лісове озеро покрилося тонкою кригою.

Сніг падає на мерзлу землю, дерева й кущі.

У дощовому небі розкинулася веселка.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави.

 3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

 Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні.

Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

 Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

 Я люблю і вітер і сніг.

Налетів сильний та холодний вітер і зірвав останні листочки.

Умостився старий ворон на столітнім дубі.

Сніговик білесенький поволі танув на сонці.

По дорозі торохтить зима на возі.

Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сади.

 Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди

Маки там не цвітуть, а горять. 

Не тіло, а душа є людиною. 

Ми маємо право на сум і тепло. 

 З добра й любові приходить щастя. 

Працею людина сильна і красива. 

Шукаю вже не щастя а поради.

 головні члени речення

тільки другорядні члени речення

 як головні, так і другорядні

звертання та вставні слова

Серед долини зеленіють розкішні густі  та  високі верби.

 Тужлива пісня зринає з сопілки  та  не розважає сумного серця.

А весілля в нашої донечки буде пишне людне  та  багате.

Верби понахилялися до мене  та  й шепочуть довгастими листочками

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохало сіло в садочку під вишнею.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

Жовтий кленовий листок лежав на холодному асфальті.

  .

У порожній двокімнатні квартирі пахло вапном і свіжою фарбою.

Низький дерев′яний будинок дуже затишний.

 Холодний колючий вітер гнав низько над землею важкі олив′яні хмари

усі члени речення, крім головних

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення

члени речення, що становлять граматичну основу

слова, що називають того, до кого звертаються

 Улітку і восени працюється по-різному.

 Земля батьків і дідів - наше найбільше багатство.

Цьогоріч рясно вродили черешні і вишні.

 Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.