Однорідні члени речення

A. По дорозі торохтить зима на возі (Т. Коломієць).

Б. Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади (Н. Мудрик).

B. Умостився Морозенко на столітнім дубі (В. Скомаровський).

Г. Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс (О. Сенатович).

А. Працею людина сильна і красива (О. Гончар).

Б. З добра й любові приходить щастя (А. Мойсеєнко).

В. Шукаю вже не щастя а поради (В. Грінчак).

Г. Ми маємо право на сум і любов. (В. Симоненко)

A. підметом;

Б. означенням;

B. додатком;

Г. обставиною.

A. кому;

Б. двокрапку;

B. крапку з комою;

Г. тире.

A. Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму (І. Нечуй-Левицький).

Б. У слові є все злагода спокій усталеність надія (П. Загребельний);

B. Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич);

Г. На почесному місці сиділи вчителі Феофіл Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна (Ю. Яновський).

Ось-ось прокинуться жоржини від сну, розплющать повіки і заграють різними барвами.

Жито, пшениця, овес усе разом поспіло.

Багато чого бачили мисливці на своєму віку і звірів усіляких, і птахів, і різні пригоди.

Саме верба слугувала для виготовлення домашнього начиння ложок, кошиків і навіть човнів.

а) І будинки, і дороги, і ліси все видно навкруги;

б) Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі;

в) Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

г) Тягнуться до сонця і квіти, і трави;

а) Почали стигнути плоди черешні вишні абрикоси;

б) Бере все живе в сонця вогонь золотий і живиться ним;

в) Тому-то всі такі ніжні до мене і батько і мати і дід.

а) Усе чарує зір кругом: роса, і луг, і води;

  б) На річці, в лісі, на полі – усюди тихо;

в) Степ, лиман, озеро – все закуталось у якийсь чарівний світ.

Мавка йде до калини, ламає червоні кетяги ягід.

Була весна весела, щедра, мила.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені на картин

Неспокій я бачив скрізь у дубовій і вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах..

І очерет, і рогіз, і пісок на березі все тоді золоте.

Старі верби, кущі лози, тихий очерет усе яскраво відбивалося у воді.

Туманний ранок і осінній день, гай і садок усе зливається в єдиний образ рідного краю

Літературна мова - це оброблена й удосконалена форма загальнонародної мови.

Рано встало сонечко, рано встала і Харитя.

Зняла серп з полиці, поклала в торбинку хліба.

Фірма та ринок проводять весняний розпродаж продовольчих товарів.