Однорідні члени речення, звертання і вставні слова

 а) Жив, живеш і будеш жити мій народе.

 б) Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

 в) О краю мій тужу я за тобою!

 г) Люблю я сонечко, тебе.

є головним членом речення

є другорядним членом речення

не є членом речення

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.

Певно руїну та буря зробила?

 Дівчино, рибчино, не плач, не ридай!

Це ти, моя зоряна батьківська хато, зринаєш сьогодні вві сні

Хотів би я, мамо, веселі пісні співати й сміятись, як діти

 Видно, знову нам доведеться йти пішки.

 Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи

У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.

впевненість або невпевненість в повідомлюваному

 послідовність викладу думок, зв’язок їх між собою

вказівку на джерело повідомлення

 Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.

На станції Гребінка у вагоні, нарешті, попросторішало.

Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль.

 Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі.

 Чи, може, у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується?

У поля виходжу і, здається бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу.

Зласкався доле над моїм народом

 Тебе я слухала б довіку куме мій.

Поклін тобі моя зів’яла квітко моя розкішна невідступна мріє!

1. Я несу букет для мами.

2. Відшелестіло листя на тополі

3. Зеленіли багаті поля і садки

1. Я прийшла раніше за всіх , й сіла відпочити

2. Площу прикрашають , клумби виставки , водограї

3.Радіє земля і люди, ліси і поля

1. Мої улюблені страви борщ, вареники, печеня

2. Усе зникло за сивим туманом : село, шлях.

3.Будинки, сади, люди, усе мліє від літньої спеки