олімпіада

"Та, ой, як крикнув же козак Сірко"

"Ой Морозе, Морозенку"

"Максим козак Залізняк"

"Чи не той то хміль"

З багатого хоч я візьму, убогому даю. А так гроші розділивши, гріха я не маю.

Гей, там річка, через річку глиця – не по однім ляшку зосталась вдовиця

І поки над білим світом світить сонце буде, – твої думи, твої пісні не забудуть люди.

Ой козак до ружини, бурлака до дрюка: оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука.

Куди піду, подивлюся – скрізь багач панує, у розкошах превеликих і днює, й ночує.

Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята, із-за Дніпра широкого у степ погуляти.

Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу, тільки мені легше стане, як трошки поплачу.

На ясні зорі, на тихі води, у край веселий, у мир хрещений.

полілогу

звернення

монологу

діалогу

"Чи не той то хміль"

"Маруся Богуславка"

"За Сибіром сонце сходить"

"Ой три шляхи широкії"

народних дум

історичних пісень

віршів-медитацій

Яка ж би то, мій синочку, година настала, щоб чужая дитиночка за рідную стала – "Віють вітри, віють буйні"

Ой тікали вражі ляхи – погубили шуби. Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби – "Чи не той то хміль"

Зібрав війська сорок тисяч в місті Жаботині, обступили город Умань в обідній годині – "Та, ой, як крикнув же козак Сірко"

Сестра плаче, йде шукати братів на чужину… А дівчину заручену кладуть в домовину – "Ой три шляхи широкії"

М. Врубелю

О. Венеціанову

К. Брюллову

М. Пімоненку

метафори

гіперболи

антитези

персоніфікації

«Давня весна»

«Давня казка»

«Хотіла б я піснею стати

казкова поема

лірична оповідь

філософська казка

казка у віршах

роль митця у розбудові країни

 батьків та дітей

життя і смерті

З багатого хоч я візьму, убогому даю. А так гроші розділивши, гріха я не маю.

Гей, там річка, через річку глиця – не по однім ляшку зосталась вдовиця

І поки над білим світом світить сонце буде, – твої думи, твої пісні не забудуть люди.

Ой козак до ружини, бурлака до дрюка: оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука.