Основи філософського вчення про розвиток

Діалектика -це

Джерелом і рушійними силами розвитку вважаються внутрішні протиріччя і боротьба протилежностей. Це позиція :

 Пізнавати буття в спокої, в окремих його зв'язках, звертаючись не стільки до чуттєвості і раціональності, скільки до осягнення та ірраціональності. Таку позицію відстоює:

Хто із філософів під діалектикою розумів діалог, спрямований на пошук істини шляхом зіткнення протилежних думок.

Діалектика як метод розумного пізнання вперше отримала розвиток у філософії:

 Особлива форма руху, при якому предмет або явище набуває якісно нових властивостей, це:

Постійні, стійкі, об'єктивні, необхідні зв'язки між предметами і явищами отримали назву:

До форм метафізики відносять:

Протиріччя, які виникають між сторонами одного предмета, називаються:

Ступінь розвитку властивостей предмета, визначеність просторово-часових меж предмета і можливості його змін. Ця категорія означає -

Визначення кількісної межі предмета, в яких якості зберігаються. це:

Які із зазначених законів не є законами діалектики:

Коли одне явище викликає до життя або змінює інше явище. Про яку категоріальну пару йде мова:

Те, що може бути, а може і не бути, може статися так, а може статися інакше. Це -

Сукупність усіх елементів і процесів, що складають даний предмет, утворює його: