Основні образи комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"

У Лондоні;

у Парижі;

у Берлині;

у Відні.

Не знали, як одурити пана Журдена;

Вони не сварились;

Кожен вважав свій предмет кращим;

Сперечались, хто з них краще ставиться до пана.

Ков'єль;

Клеонт;

Дорант;

Дорсеф

уміння рахувати гроші;

щира віра у шляхетність графа; 

спостережливість;

неосвіченість  

маркіза;

дочка;

служниця;

прибиральниця.

Вчителю музики;

Пані Журден;

Ніколь;

Люсіль.

Клеонт;

Ков'єль;

пан Журден;

учитель філософії.

честі і людської гідності;

розрахунку;

лицемірства;

журби.

Клеонта;

Доранта;

Ков'єля.

Учителя фехтування.

Пан Журден соромиться свого простого походження і має нестримне бажання стати дворянином.

Він проявляє пихатість і недолугість, стає предметом ошуканства пройдисвітів- аристократів, вчителів та кравців, виглядає, як «ворона у пір’‎ї павича».

У своїй затятості стати дворянином Журден доходить до того, що він навіть готовий відмовитися від власної дружини і доньки, женучись за примарним коханням до маркізи Дорімени: «Нічого не пошкодую, щоб протоптати собі стежечку до її серця. Вельможна дама має для мене особливу, чарівну принадність, і таку честь я ладен купити за всяку ціну...» 

Він готовий зруйнувати щастя власної дитини, стаючи на перешкоді її коханню до Клеонта

Ніколь про Ков’єля;

пані Журден про Доранта; 

Люсіль про Клеонта.

Ков'єль;

Дорант;

Клеонт;

пані Журден.