Особливості технології виготовлення виробів з шкіри

 виключається значна частина ручних робіт

легко зметувати.

 прорубувальність,

боїться високих температур і пари.

розтягування,

легка в обробці

Перед тим як розкроювати виріб зі шкіряної сировини необхідно виконати макет майбутнього виробу з будь-якої тканини.

Сумарна площа шкур повинна відповідати площі лекал виробу

Направлення нитки основи, вказане на лекалах, повинно співпадати з направленням хребтових ліній на шкурі, допустимі відхилення на основних деталях не більше 10%.

Дефекти на поверхні шкіри потрібно виділяти крейдою і розкроювати виріб таким чином, щоб вони не попали на лицевий бік основних деталей. Розкрій зі шкіри виконується з лицевої сторони.

 Комплект шкур на виріб підбирається так щоб вони були однакові по кольору, фактурі, товщині та щільності.

 Кожну шкурку потрібно розкроювати окремо, вільно розташовуючи її на столі, не розтягуючи.

 Перед розкроюванням рекомендується використовувати спеціальний олівець чи гостро заточену швейну крейду. Товщина лінії повинна бути не більше одного міліметра.

Перед розкроюванням шкіряної сировини з ворсовою поверхнею необхідно враховувати направлення ворсу.

 Молоток потрібен для приклеювання (прилягання) припусків швів до виробу.

Олівці, крейда необхідні для нанесення на деталі крою лінії

лінійка, сантиметрова стрічка, шпильки

Кромка типу лейкопластиря на тканиній основі різної ширини необхідна для забезпечення країв і зрізів від розтягування. 

Щіточка потрібна для нанесення клею на припуски швів

Рекомендується застосовувати полегшенні ножиц

Клей потрібен для приклеювання припусків швів.

найбільш цінна частина шкури, обмежена прямими лініями, западинами передніх і задніх кінцівок, що з'єднуються. Має значну товщину, щільне переплетення пучків волокон, високу міцність і стійкість проти стирання, знижені вологоємність і волого-проникність.

найтовстіша і щільніша ділянка шкури, розташована нижче за лінію, що сполучає западини задніх кінцівок

ділянка шкури між головою і чепраком, характеризується рихлою мікроструктурою і малою міцністю.

 найбільш цінна частина шкури, обмежена прямими лініями, западинами передніх і задніх кінцівок, що з'єднуються. Має значну товщину, щільне переплетення пучків волокон, високу міцність і стійкість проти стирання, знижені вологоємність і волого-проникність

 крайні бічні ділянки шкури відрізняються зниженою товщиною, розрихленість, невисокою міцністю, підвищеною тягучою.

 найтовстіша і щільніша ділянка шкури, розташована нижче за лінію, що сполучає западини задніх кінцівок.

 ділянка шкури, знятої з голови тварини без вух і губ, має рихлу структуру

Дефекти на поверхні шкіри потрібно виділяти крейдою і розкроювати виріб таким чином, щоб вони не попали на лицевий бік основних деталей. Розкрій зі шкіри виконується з лицевої сторони.

найтовстіша і щільніша ділянка шкури, розташована нижче за лінію, що сполучає западини задніх кінцівок.     

 Дефекти на поверхні шкіри потрібно виділяти крейдою і розкроювати виріб таким чином, щоб вони не попали на лицевий бік основних деталей. Розкрій зі шкіри виконується з лицевої сторони.

 молочних порід великої рогатої худоби

в яких умовах живуть тварини

Перед розкроєм виробу шкіру піддають правці.

Розкрій виконують по лекалам з припусками на шви. Зметування деталей до примірки виконують вручну або на зшивальній машині з частотою 2 стібка на 10 мм, на відстані від зрізів 5-7мм для того, щоб не залишати слідів від проколів голки

Замини і нерівності ліквідують шляхом проглажування з виворітньої сторони праскою з температурою не більше 80º.

В готовому виробі запаси на шви залишають 10мм. При обробці виробів не рекомендується використовувати прокламелін.