Особові та зворотний займенники

прикметник

дієслово

іменник

я

ти

він

ми

давального відмінку

родового відмінку

орудного відмінку

чиє, ні з ким, мене, він

вам, мені, на них, тобі

іншим, нас, вами, їм

ніхто, хтось, казна-який, він

А. не змінюється;

Б. не відповідає на питання;

В. не має називного відмінка;

Г. не виступає членом речення.

Зроблено (він), побачив (вони)

Попросив для (вона), зупинився біля ( вони)

Віддав(вони), розбудив(він)

Причесали (вона), милувався (вони)

1,4

2,3

1,2

3,4

Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Чи знаю я , як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Чи знаєш ти, як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Ти завжди будеш пам’ятати мамин голос.

Вона завжди буде пам’ятати мамин голос.

  Я завжди буду пам’ятати мамин голос.

 На горі вони ставили міцні будівлі.

 На горі він поставив міцні будівлі.

  На горі ми поставимо міцні будівлі.

Я взяв ці книжки для себе.

Він поважає себе.

Одягнув на себе.

Цими травами він вилікував себе.

А. Їм промовляти душа моя буде.

Б. Завдяки їм змінено хід історії України.

В. Мати пишалася їми за відмінне навчання.

Г. Учителька дорікала їм за недбалість.