Патріотична ідея у творі «Захар Беркут». Уславлення сміливості, патріотизму, вірності в образах Максима і Мирослави

Чиї це

Вольові якості:

а) наполегливість;                                                     б) цілеспрямованість;

в) мужність;                                                                 г) велика сила волі;

д) незламність, твердість;                                       е) готовність до самопожертви;

є) свідомість обов’язку.

Розум та кмітливість:

а) володіння зброєю;          б) військове вміння;              в) риси начальника.

Почуттєві риси:

а) справедливість;                                             б) любов до вітчизни, коханої;

в) гордість;                                                           г) волелюбність;

д) вірність;                                                           е) розсудливість;

є) витривалість;                                                 ж) самовладання.

Куму належать

Риси вдачі:

а) сердечність;                                                                     б) доброта;

в) скромність;                                                                      г) ніжність;

д) порядність;                                                                      е) вірність.

Вольові риси:

а) готовність віддати життя за щастя народу і за коханого;

б) сила волі;                                                     в) мужність.

Палке кохання до Максима.

Рятівниця Тухлі.

У світлиці будинку, де жив боярин Т. Вовк, стіни були обвішані:

Після того як Т. Вовк з Мирославою покинули свій будинок у Тухлі, там залишилися тільки:

Який наказ отримали монголи від Т. Вовка стосовно полоненого Максима?

Про що розповіли пастухи з сусідньої полонини З. Беркуту?

Через що тухольці вимушені були залишити своє поселення?

У разі перемоги татар Пета обіцяв Т. Вовку:

Полонений Максим заздрив:

Через що Т. Вовк страшно розлютився під час осади свого будинку, де переховувалися тухольці?

. Дорога річ, яка була у кімнаті Мирослави,— це:

Через що Максим назвав Мирославу не дочкою Т. Вовка, а духом Сторожа?