Педагогіка

наука що вивчає закономірності розвитку дитини і визначає програму цього розвитку;

наука про мистецтво впливу вихователя на поведінку вихованця з метою формування його особистості;

сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості;

галузь, яка досліджує теорію і практику освіти й навчання.

якісні зміни організму, які відбуваються у процесі його розвитку;

цілеспрямований процес розвитку у дітей бажаних якостей і особливостей поведінки;

становлення людини як соціальної істоти, яке відбувається у процесі розвитку і виховання;

розвиток особистості спрямований на формування високої освіченості людини.

це виховний процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості учня, які сформувалися під впливом несприятливих умов виховання;

це цілеспрямована взаємодія особистості з людьми, що її оточують, з метою проведення порівняльного аналізу власних вчинків;

це цілеспрямований процес розвитку у дітей бажаних якостей і особливостей поведінки;

це свідома і самостійна діяльність, яка виникає в результаті активної взаємодії особистості зі середовищем, що впливає на розвиток у неї позитивних якостей і подолання негативних.

це стійкі, суттєві зв’язки у виховному процесі, що повторюються і реалізація яких дозволяє добитися ефективних результатів у розвитку і формуванні особистості. 

це вихідні положення, що визначають основні вимоги до процесу виховання, його змісту, організації, форм, методів і прийомів;

це способи впливу на свідомість, почуття, волю, поведінку і систему відносин учня з метою формування активних та свідомих учасників виховного процесу;

це способи діяльності вихователя і вихованців, спрямовані на формування у вихованців переконань, розвиток почуттів, волі, поведінки, формування якостей особистості.

розвиток особистості спрямований на формування високої освіченості людини;

це усвідомлене уявлення про кінцевий результат виховної діяльності.

здійснювати розумове, патріотичне, громадянське, моральне, трудове, екологічне та ін. виховання

учнів;

створення умов для розвитку самосвідомості особистості.

способи впливу вихователя на свідомість та волю вихованців з метою формування у них бажаних якостей;

діяльність вихователя, в результаті якої вихованці засвоюють необхідні правила поведінки;

закономірний розвиток взаємодіючих сторін (суб’єктів виховання).

це способи діяльності вихователя і вихованців, спрямовані на формування у вихованців переконань, розвиток почуттів, волі, поведінки, формування якостей особистості.

це виховна діяльність, спрямована на перебудову неправиль­них поглядів, суджень, оцінок, цінностей особистості та перебудову її не­гативної поведінки.

це стійкі, повторювальні, об’єктивно існуючі суттєві зв’язку у вихованні, реалізації яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості учня;

розвиток особистості спрямований на формування високої освіченості людини;

діяльність вихователя, в результаті якої вихованці засвоюють необхідні правила поведінки.

це група вихованців, що займаються одним видом діяльності під керівництвом вихователя;

це група людей, об’єднаних єдиною суспільно корисною метою, спільною діяльністю,

це група осіб, для якої характерна наявність єдиних вимог;

це група осіб, для якої характерна готовність надати допомогу один одному в розв’язанні спільних задач.

це спеціально організована, доцільна і керована взаємодія вчителя і учнів, спрямована на розвиток нструментальної сфери особистості (знань, умінь, навичок, здібностей).

повага до особистості, тривалість, комплексність, неперервність; цілеспрямованість,

процес цілеспрямованого управління формуванням та розвитком особистості у відповідності з вимогами суспільства;

сукупність умінь і навичок.

процес цілеспрямованого управління формуванням та розвитком особистості у відповідності з вимогами суспільства;

цілісна система наукових понять про закони розвитку природи, суспільства, мислення в даний проміжок часу;

процес і результат навчання, обсяг засвоєних учнем система­тизованих знань, умінь, навичок, способів мислення;

матеріал, яким необхідно оволодіти учневі.

це цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність її психічного складу;

соціально-орієнтована і педагогічно адаптована система знань, умінь, навичок, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і емоційно-ціннісного ставлення, засвоєння яких забезпечує соціалізацію і розвиток особистості;

повага до особистості, тривалість, комплексність, неперервність; цілеспрямованість,

процес цілеспрямованого управління формуванням та розвитком особистості у відповідності з вимогами суспільства.

це цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність її психічного складу;

кінцевий результат, якого ми повинні досягти в про­цесі виховання;

повага до особистості, тривалість, комплексність, неперервність; цілеспрямованість,

процес цілеспрямованого управління формуванням та розвитком особистості у відповідності з вимогами суспільства.

система уявлень, поглядів, переконань, ідей та ідеалів, заборон і дозволів, які особистість сприймає як свої власні цінності.

вимоги, що ґрунтуються на логіці навчального процесу, мають яскраво виражений характер практичних вказівок, однак використовуються не в усьому навчальному процесі, а в певній педагогічній ситуації;

якісні зміни організму, які відбуваються у процесі його розвитку;

розвиток особистості спрямований на формування високої освіченості людини.

система уявлень, поглядів, переконань, ідей та ідеалів, заборон і дозволів, які особистість сприймає як свої власні цінності;

це сукупність норм поведінки людей, що регулюють відношення до суспільства, нації, колективу, один до одного, підтримане особистим переконанням, традицією, суспільною думкою;

якісні зміни організму, які відбуваються у процесі його розвитку;

розвиток особистості спрямований на формування високої освіченості людини.

це бесіди і лекції на естетичні теми, кінолекторії, вечори поезії, зустрічі за круглим столом, дискотеки та ін.

істотні, необхідні й стійкі зв'язки процесу навчання;

якісні зміни організму, які відбуваються у процесі його розвитку;

галузь, яка досліджує теорію і практику освіти й навчання.

це бесіди і лекції на естетичні теми, кінолекторії, вечори поезії, зустрічі за круглим столом, дискотеки та ін.

істотні, необхідні й стійкі зв'язки процесу навчання;

 це реалізований у практичній діяльності особистості сплав таких якостей, як світоглядна культура, культура естетична і моральна;

галузь, яка досліджує теорію і практику освіти й навчання.

організаційна; виховна; стимулююча.

трудова; виховна; організаційна;

організаційна; трудова; стимулююча.

організаційна; виховна; робоча.