Перевірка блоку "Україна в 19 - на початку 20 століття"

Ліквідація Задунайської Січі;

Польське визвольне повстання

Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі

Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

У Наддніпрянській Україні починається промисловий переворот.

Український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі у 1813–1835 роках проти національного і соціального гніту.

Видатний український поет і прозаїк, художник, автор поетичної збірки «Кобзар» та поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна», Академік Імператорської академії мистецтв. Громадський та політичний діяч, член Кирило-Мефодіївського братства.

Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу», учасник громадівського руху.

Український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф, один із співзасновників Кирило-Мефодіївського товариства, учасник громадівського руху, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

Російський та український дворянський революціонер, лідер декабристів в Україні, полковник. Ідеолог декабристського руху, автор програми Південного товариства (1821 рік), що мала назву «Русская Правда», прихильник

Декабрист. Керівник Північного товариства, автор одного з програмних документів декабристів — Конституції. 

Один з лідерів повстання декабристів. Підполковник Чернігівського полку. Керівник повстання Чернігівського полку.

Очільник у 1791р. місії в Берлін ( у Прусське королівство) з метою організувати російсько-прусську війну та звільнити Україну. Місія провалилася.

Український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст. Виступив одним з організаторів Кирило-Мефодіївського братства. Брав участь у створенні «Статуту Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія». Був автором «Записки» — пояснень до статуту братства. 

Український громадсько-політичний діяч, учений, педагог, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор наукових праць з математики, історії, філософії, літературознавства; педагог, публіцист, перекладач.

Український історик і етнолог ХІХ ст. Перший ректор Київського університету імені князя Володимира. Дослідник українських народних пісень.

Видатний український вчений-математик ХІХ ст.

Український письменник, мовознавець, етнограф, історик. Один із співзасновників «Братства тарасівців» 1891 р., автор «Словника української мови».

Український прозаїк, драматург пер. пол. ХІХ ст. Засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі, директор Харківського театру.

Український письменник ХІХ ст., поет, байкар. Започаткував в українській літературі жанр романтичної балади. Автор антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака».

Перехід від ручної праці до машинної, від мануфактур до фабрик і заводів.

Підприємства, засновані на машинному виробництві.

(Вільне каменярство) релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами Свободи, Рівності, Братерства.

Представники опозиційного російського дворянства, боролися за повалення рос. самодержавстава, скасування кріпацтва та демократизацію Росії.

Історична спільнота людей, сформована на основі спільної території, мови, культури, звичаїв, економічних зв’язків

Процес пробудження та формування національної свідомості бездержавних народів, що включає відновлення мови, культури, історії та боротьбу за політичне самовизначення

Усвідомлення українцями себе як окремої нації з власною історією, мовою, культурою й власними поглядами на майбутнє України

Українська таємна політична організація, яка намагалася поширювати свої ідеї шляхом культурно-просвітницької діяльності. Діяло протягом. 1846 – 1847 рр. у Києві. Організатори та діячі: М.Костомаров, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш, Т.Шевченко.

Ліквідація особистої залежності в Австрійській імперії 

Ватажок селянських повстань на Буковині 1843-1844 рр. та 1848-1850 рр. Депутат австрійського рейхстагу (парламенту) у 1848 р.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;

Діяльність «Руської трійці»;

Видання «Русалки Дністрової»

Греко-католицький священик. Засновник Товариства греко-католицьких священників у м. Перемишлі у 1816 р.

Учасники Руської Трійці

Активісти національного, культурного й мовного відродження на Закарпатті.

Закарпатський греко-католицький священик, письменник, педагог, поет і культурний діяч. Ватажок руху будителів.

Швидка зміна політичного, економічного та соціального ладу здебільшого насильницьким шляхом.

Право користуватися чужою власністю; на основі цього права селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, луками, пасовиськами

Низка революцій, що прокотилися Європою у 1848 році.

Скасування панщини в Галичині.

Створення Головної Руської Ради, видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»; 

Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.

«У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Чим зумовлені зазначені урядові заходи?

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»

В уривку оцінено діяльність

«Перша українська промова в семінарії, репрезентована "Голосом галичан, створеним народною мовою.., була подією новаторською і стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій...»

Хто з діячів, зображених на фото, виголосив «першу українську промову в семінарії»?

«…взяли мене в підозрі за то, що я руські… книги писав, і нещасного дня 27 квітня 1849 року арештували мене роз’ярені мадяри, і спочатку в міському домі Пряшева заперли…», – згадував

Яка організація в першій половині XIX ст. звернулася до українського народу з такою відозвою:

«...як по зимі весна наступає, так і стан той смутний нині змінився через Конституцію. Браття! ...єсть то сонце, котре як всім, так і нам засвітило і до нового життя пробудило. Вставайте ж, Браття, бо вже час! ...але не до звади і незгоди, а щоб забезпечити дані нам свободи. ...Будьмо народом!»?

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу”…».

Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він

Яка організація звернулася з відозвою, уривок із якої наведено:

«2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...

3. Будемо берегти наші конституційні права, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів покращення його життя конституційним шляхом...»

Укажіть, що створило передумови для описаних в уривку історичного джерела змін в українському національному русі: «Започатковано видання першої української газети, …скликано Собор руських учених – усіх прихильників культурного й національного розвитку Галицької України, створено осередки культурно-просвітницького руху українців – “Галицько-руська матиця” і “Народний дім”».

Створення у м. Львів товариства «Просвіта»

Створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка

Перетворення Літературного товариства імені Тараса Шевченка в Наукове товариство імені Тараса Шевченка

Створення Русько-української радикальної партії

Створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії; 

Відкриття Чернівецького університету

Переселення людей за межі країни з метою пошуку роботи й вільних земель.

Добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності

Найбільш активна й організована частина певної соціальної групи населення, яка обстоює і захищає її інтереси та бореться за досягнення державної влади.

Українські діячі 60-х років ХІХ ст., які ставили своєю метою освіту широких народних мас рідною мовою.

Представники мовно-літературної та суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст.. на Галичині, Буковині та Закарпатті, які виступали за національно-культурну та державно-політичну єдність із російським народом і російською державою.

Представники суспільно-політичної течії, що виникла в 1860-ті роки в Галичині, які спрямовували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українців.

Представники політичної течії на західній Україні, що відокремилися від народовського руху. Заснували першу українську політичну партію в Галичині – Русько-українську радикальну партію (1890 рік).

Австрійсько-українсько-польське порозуміння в Галичині 1890-1894 рр.

Довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський та культурно-освітній діяч (педагог, письменник, журналіст, видавець). Разом з Олександром Барвінським увів 1890 року фонетичний правопис. Ініціатор Нової ери.

Український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог. Впродовж 1892—1897 роках очолював НТШ. У 1891 – 1907 рр. – посол до австрійського парламенту. Ініціатор Нової ери.

Член РУРП, а з 1899 р. УСДП. У 1895 р. опублікував брошуру «Ukraina irredenta»

Український письменник, очолив українське національне відродження на Буковині в другій половини ХІХ ст.

Український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою. Дійсний член НТШ, почесний член Віденського електротехнічного товариства.

Про яке соціально-економічне явище йдеться в уривку з історичного джерела: «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі - це єдиний вихід»?

Критику представників якої течії в українському суспільно-політичному русі другої половини ХІХ ст. наведено в уривку з історичного джерела: «Давно вони вже відвернулися від тої живої Русі, що говорила, співала, страждала.., а знайшли другу, мертву, той кам’яний істукан – Русь, що виписана була в документах!..»?

Для представників якої суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. були характерні такі погляди? «Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом…» «Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова…» «Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті…»

Про якого митця йдеться в уривку з історичного джерела? «На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків – Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Найвимогливіші критики світу називали її «Незабутньою Аїдою», «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою Валькірією».

Видання «Енеїди» Івана Котляревського;

Повстання Чернігівського полку;

Укажіть рік створення документа, уривок з якого наведено:

«Єпископів, духовенство й віруючих греко-католицької церкви об’єднати з православною церквою всеросійською…».

Про який процес у Наддніпрянській Україні йдеться в уривку документа: «Якщо в 1842 р. у Волинській, Подільській, Київській, Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208, причому вартість виготовленої продукції зросла від 328,8 до 4843,7 тис. руб. сріблом»?

Позицію якого діяча українського національного відродження відображено у висловлюванні:

«Повинність і обов’язок вселяють всякому любов до Батьківщини. Я також син Росії і хочу воювати проти французів і бути співучасником Полтавського козацького полку...»?

Укажіть прізвище діяча, якого стосуються такі факти біографії:

“1812 р. під час російсько-французької війни, з дозволу генерал-губернатора, сформував на Полтавщині 5-й український козачий полк. 1817–1821 – директор Полтавського театру”.

Уривок з історичної праці:

«З-поміж дворянства висуваються… добрі патріоти й завзяті оборонці дворянських інтересів. Усе це люди, які виховували свій патріотизм з вивчення історії України, які збирали літописи й різні документи з історії краю. На свої заняття дворянським питанням вони дивляться як на подвиг, розпочатий задля своєї батьківщини...» засвідчує початок

Про якого діяча йдеться в доповідній записці, адресованій королю Прусії?

«Вважаю своїм обов’язком доповісти Вашій Величності, що до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією. Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо…»

Про який твір ідеться в уривку з історичного джерела:

«…Це одна з найвидатніших пам’яток української історіографії… Відмінність праці полягає в її виразній ідеологічній спрямованості – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та іншими державами, зокрема – Росією.., підкреслюється, що, приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності…»?

Яка організація у своїх документах задекларувала такі ідеї діяльності: «…політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якого вони повинні прагнути. …при об’єднанні кожне слов’янське плем’я [українці, росіяни, білоруси] повинно мати свою самостійність. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян… Має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен. …правило «Мета виправдовує засоби» визнається безбожним»?

Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела:

«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий імператорським університетом на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»?

Програмові вимоги якої організації першої половини ХІХ ст. викладено в цитованому документі:

«Україна повинна була стати “непідлеглою в союзі слов'янськім”, а сам цей союз міг бути створений лише за умов ліквідації кріпацтва, “повної свободи й автономії народностей”. Очолювати федерацію, осередком якої мав стати Київ, повинен був сейм і президент. Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою...»?

«Університет […] – моє творіння. Але я першим ліквідую його, якщо він не виконуватиме своєї мети поширювати російську освіту й російську національність в ополяченому краю Західної Росії», – так міністр освіти Російської імперії С. Уваров писав про завдання

У доповідній записці царського жандарма «У Києві та в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство… Причетні до справи… художник.., колишній вчитель… із захопленням говорили про колишню Малоросію…» ідеться про учасників

Про кого цитата? "Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим."

Який програмний документ проголошував таке:

«Історичне покликання України полягає в тому, щоб зорганізувати інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального й духовного життя, скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство. Прийде час, коли вся слов’янщина встане й “не залишиться в ній ні царя, ні царевича.., ні князя, ні графа, ні герцога.., ні пана, ні боярина, ні холопа...”»?

Кримська війна

У Петербурзі виникла перша українська громада за участю В. Бєлозерського, М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Куліша (колишні учасники Кирило-Мефодіївського товариства) (видавали журнал «Основа»); 

Царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії; 

Валуєвський циркуляр; 

Емський указ

Перша українська залізниця з’єднала Балту й Одесу; 

Відкриття Новоросійського університету; 

Громадівці (громада в Києві) створили Історичне товариство Нестора Літописця й заснували "Південно-Західний відділ Російського географічного товариства", головою якого став Григорій Галаган; 

Київська козаччина

Польське національно-визвольне повстання;

Установіть відповідність між назвами документів та їхнім змістом.

1.«Маніфест...» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р.

2.Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 р.

3.Емський указ імператора Олександра II 1876 р.

4.«Маніфест...» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р.

А.«Божою милістю Ми, Олександр Другий... оголошуємо, що кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів...»

Б.«...не допустити ввезення в межі імперії без окремого на те дозволу... будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою; ...припинити видання газети «Киевский телеграф».

В.«...Видання книг малоруською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі для першопочаткового читання народу, припинити...»

Г.«За всяке вперте непідкорення панам, хоч і без явного повстання... кріпаки піддаються покаранню різками від двадцяти до п’ятидесяти ударів...»

Д.«До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів...»

Яким роком датовано документ, уривок з якого наведено: «...Користуючись цим земельним наділом, селянин має виконувати [повинності] на користь поміщикам... У цьому стані, що є перехідним, селянина іменують тимчасово-зобов’язаним»?

Орган місцевого самоврядування, створений у Російській імперії відповідно до земської реформи 1864 р.

Форма національно-визвольного руху, діяльність суспільних об’єднань української інтелігенції в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Ці організації займалися видавничою справою, організацією недільних шкіл, бібліотек, публічних лекцій.

Масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні

Процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства і, в першу чергу, в промисловості.

Зростання значення міст у розвитку суспільства, супроводжуване збільшенням частки міських жителів у країні чи в регіоні й поширенням міського способу життя.

Вчення про суспільний лад, який на думку його прихильників повинен прийти на зміну капіталізму, заперечує приватну власність і експлуатацію людини людиною. 

Частина польських студентів Київського університету, які вирішили присвятити себе захисту українського народу. Очолив гурток В.Антонович (Вони спростовували твердження, що Правобережна Україна є частина Польщі, а українська мова – діалект польської). Діяли в 1850-ті -1860-ті рр. На Правобережжі.

Таємна політична організація, створена в Полтаві 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Т. Шевченка, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його ідеї.

Стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах.

Сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класичного мистецтва й пошуком нових форм

Театр, у якому актори працюють на професійній основі.

Багатий покровитель науки або мистецтва.

Український історик, археолог, етнограф, представник угрупування так званих хлопоманів, один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету

Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна...».

Український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН УРСР (1928–1929); засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві; опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню інфекційних хвороб — чуми, холери тощо. Його наукові висновки базувались на багатющому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями.

Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді (нині Кропивницький), де вона виконувала роль Наталки Полтавки у першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.

Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької академії наук, лауреат Нобелівської премії, один із засновників другої в світі бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами боротьби з інфекційними захворюваннями.

Письменник, сходознавець, поліглот, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.

 Українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.

Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю». З його ім'ям пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Ураїнський перекладач, письменник, поет. Брав участь у діяльності Київської громади, організовував недільні школи. Співорганізатор НТШ. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т.Г. Шевченка.

Колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії.

Український учений ХІХ ст., один з організаторів «Старої громади» в Києві. Емігрував до Женеви (Швейцарія), де видавав журнал «Громада». Вибудував свою концепцію «громадівського соціалізму». Один з перших мислителів, який сформулював вдею цілісності українських земель.

Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва, автор тритомної праці «Історія запорізьких козаків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України».

Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

Український композитор, автор обробок народних пісень «Щедрик», «Дударик».

У 1864 р. відбулося в Петербурзі перше виконання його опери «Запорожець за Дунаєм».

Кримськотатарський культурний і політичний діяч. Заклав основи сучасної турецької мови. Був відомий, як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар.

Український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури. Серед українського громадянства відомий як «Великий хорс».

Автор нот пісні "Ще не вмерла Україна"

Український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті. Заснував перший український стаціонарний театр у 1906 р. у Полтаві. 1907-1919 рр. театр діє в Києві.

У якому році царською владою ухвалено документ, уривок з якого процитовано:«…Зважаючи… на теперішнє тривожне становище суспільства… міністр внутрішніх справ визнав за необхідне… видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити…»

«Не допускати ввозу в межі імперії… яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі; друкування й видання в імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства… заборонити також різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот; припинити видання газети “Київський Телеграф”».

Фрагмент із якого історичного документа наведено?

Про який документ ідеться в спогадах М. Старицького?

«... ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові... Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена, той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось», яка була... начорно закінчена та вичитана Косачкою й Кониським...»

Яке розпорядження царського уряду викликало такий коментар сучасника:

«Усі чесні люди кожної цивілізованої нації вважають справу російського уряду відняти в 24 мільйонів українців їхню мову, заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів, найдурнішим документом, який можна було прийняти у сфері духовного життя...»?

«Негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних й однозначно небезпечних для краю агітаторів» — це одна з вимог

Що стало наслідком події, описаної в уривку з історичного джерела:

«Кирило-мефодіївські братчики, повернені із заслання, зібралися в Петербурзі. Жваву діяльність виявив Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник «Основа»?

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Єдина справа певних друзів народу під цю пору – це допомагати розвиткові народному, не висуваючи чи то політичних, чи то соціальних гасел. …А щоб дійти цієї мети, людям треба насамперед завчасно й старанно вивчити побут, моральні підвалини, умови життя народного, його світогляд і сподівання…».

Цитований документ відображає засади діяльності

Який варіант заповнення пропусків у поданому нижче твердженні є правильним?

«Напівлегальні об’єднання української інтелігенції – __________ – відновили свою діяльність у _________ роках ХІХ ст. Найбільше об’єднання того часу _________. У 1897 р. за ініціативи _________ було засновано Загальноукраїнську безпартійну організацію».

Про яку організацію йдеться в уривку з історичного джерела: «...Переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії... відшукує й доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки...»?

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Як не кумедним здавалося нам це засідання Громади під головуванням генерал-губернатора, але нікому з нас і в голову не приходила гадка, що ми користуємося чужим недоглядом. Насправді ми одержали тільки те, на що, за здоровим глуздом, ми мали повне право: збиратися й відкрито займатися науковою діяльністю про Україну й для України».

В уривку йдеться про відкриття

Якому діячеві громадівського руху належать цитовані нижче спомини?«Я заявився до київського генерал-губернатора Дундукова-Корсакова, просив паспорт за кордон… Через три дні дозвіл було одержано і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання збірника «Громада». Водночас уряд почав конфісковувати брошури соціал-демократичного змісту, а тому вирішив перенести видання «Громади» до Женеви…»

Який діяч так пояснював мотиви свого вчинку:

«Тільки ж в теперішній час мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису, - бо троїсте ярмо: порядків царства Російського та Австро-Угорського над нашою країною, котре не дає їй волі політичної, господарської й освітньої, неволить слово й печать українську настільки, що прихильникам волі народу українського... не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки...»?

Про яку організацію йдеться? «Тут же склався гурток із чотирьох душ... Поїхали Дніпром на могилу Тараса Шевченка... Молодь дала на могилі Тараса клятву не зраджувати Україні та все життя оддати їй...»

Програмні положення якої організації наведені в уривку з історичного джерела? «…Ми, свідомі Українці, рішуче й назавжди пориваємо зв’язок з українофілами. Ми, свідомі Українці, оддаємо всі наші сили на творення української культури, на соціально-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Ми мусимо агітувати за наші думки, переводячи в життя, між іншим, і тим, що кожен повинен на протязі року вивчити грамоти по вкраїнському не менше двох членів для нашої організації».

Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела:

«Його геній виявився здатним поєднувати інтелектуальну напругу, спрямовану на створення фундаментальних біологічних концепцій, з тяжкою, жертовною діяльністю в галузі медицини. Так, працюючи в Одесі, провів дослід самозараження тифом, а в 1892 р., розробляючи способи боротьби з епідемією холери у Франції, випив культуру збудника цієї смертельної хвороби...»?

«Його праця – подвиг. Навіть короткий перелік його заслуг [рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу] завжди вражатиме…», – писав Ілля Мечніков про свого друга

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Вищі школи, розкидані по всій Україні, мали одну спільну рису: …мовою викладання в них були – російська, німецька, польська. Запекла боротьба за українську мову не мала успіху. Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр...»

Таким університетом був

Хто з митців у листі так описав свою роботу над однією з картин:

«Я зовсім ненароком відвернув полотно і не втерпів, узявся за палітру, і ось тижнів два без віддиху живу з ними, не можу розлучитися - веселий народ! Недарма про них Гоголь писав, усе це правда! Чортячий народ! Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободи, Рівності й Братерства. Усе Запорожжя лишалось вільним, нікому не підкорилося...»?

Виділіть діяча української культури, про якого йде мова:

«Значення його мистецтва для української музики таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків, Сметани для чехів чи Гріга для норвежців. Бо крім «Запорожця за Дунаєм» справді мистецької музики до нього не було...»

Створення Революційної української партії (РУП); 

Створення Товариства українських поступовців (ТУП); 

Створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти»; 

Обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ

Впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків; 

Справа Бейліса

Велике капіталістичне об’єднання, що виникло у результаті концентрації виробництва в якій-небудь галузі з метою регулювання обсягів виробництва, розподілу ринку збуту продукції, установлення цін.

Окреме поселення однієї чи декількох родин, що виділилося із сільської громади для ведення господарства.

Назва ділянки общинної землі, яку виділили селянину в особисту власність, коли він виходив з общини в період реалізації Столипінської аграрної реформи 1906-1916 років.

Це збірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російській імперії. Виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православіе, Самодєржавіе, Народность».Організації – Союз Руського народу, Союз Михаїла Архангела та інші.

Форма боротьби, яка полягає в колективній відмові робітників від праці з пред’явленням роботодавцю або урядові економічних або політичних вимог.

Принцип який визначає право особи (у більшості держав — громадян) обирати і бути обраним на виборах до представницьких органів або на виборні посади.

Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний член «Старої громади», один із засновників УДП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада». Автор «Спогадів» та «Щоденника», які дають багатий матеріал до історії українського руху ХІХ і початку ХХ століть.

Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор брошури «Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників; один із засновників Українського військового клубу ім. П.Полуботка й Першого українського полку ім.Б.Хмельницького.

Український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат. У 1906 р. обраний депутатом Першої Державної думи від Чернігівщини. Очолював Українську парламентську громаду, яка домагалася національної автономії України, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури.

Церковний, культурний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви, меценат, дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, “наділеної християнською душею”.

Український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Як автор назви «Пласт», сприяв становленню Пласту. Голова товариства «Сокіл-Батько».

Основоположник і один із засновників Української радикальної партії та Селянсько-радикальної партії Східної Галичини, депутат віденського парламенту, посол Галицького сейму, публіцист, журналіст, видавець, засновник товариства «Січ» і січового руху в Галичині.

Теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За гетьманату — посол України в Австрії.

Яке поняття пропущено в уривку з джерела?

У 1902 р. виник .............. «Продамет» – товариство для реалізації виробів металургійних заводів, ядром якого були підприємства Півдня Росії. «Продамет» реалізовував 75 % листового заліза імперії.

Хто є автором цих слів «Українська інтелігенція стає до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить в сили свої і вона виповнить свій обов’язок. Вона виписує на своєму прапорі ці слова «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ... Наша нація ступила на новий шлях життя, а ми мусимо стати на її чолі, щоб вести до здійснення великого ідеалу»... Державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин»?

Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської… До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної Нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів …»

Що стало поштовхом до появи документа, уривок з якого наведено: «Бюро української парламентської групи надіслало телеграму: «Рідна українська просвіта найміцніша підвалина української автономії. Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства, стаючи джерелом освіти й свідомості для рідного народу. Вітаємо київську «Просвіту», вітаємо нове культурне життя України...»?

Про який документ ідеться в уривку з історичного джерела: «За рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв і виходило майже 20 українських періодичних видань – від наукових і політичних до гумористичних і дитячих. Справжнім проривом стала поява газети “Хлібороб” у Лубнах та першої щоденної української газети “Громадська думка” у Києві»?

Проаналізуйте уривок з історичного джерела:

«Із цього часу зазначені землі звільнено від обмежень, які лежали на них; у силу викупного боргу селяни дістають право вільного виходу з громади із закріпленням у власність окремих домохозяїв ділянок, які переходять до приватного володіння з громадського наділу…».

Хто був ініціатором упровадження зазначених заходів?

Що стало причиною соціально-економічних змін, охарактеризованих в уривку з історичного джерела:

«Якщо в 40 губерніях Європейської частини Росії на 1 січня 1916 р. з общини вийшло близько 24 % господарств, то в Південній Україні цей показник становив 34,2 %, а в Правобережній Україні- 50,7 %»?

Прочитайте уривок зі статті В. Г. Короленка та виконайте завдання.

«…вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками. З приводу ще не розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської крові. Це давно відомий прийом старого бузувірства».

Настрої, описані в уривку, були властиві частині суспільства часів

В уривку з історичного джерела «Створивши банки, акціонерні товариства, синдикати, концерни, іноземні підприємці заволоділи основними галузями промисловості, насамперед нафтовою та озокеритною… На початку ХХ ст. налічували близько 100 фабрично-заводських, переважно дрібних підприємств, де працювало 62–63 тис. з 300 тис. робітників, зайнятих різними видами промислової діяльності. Решта – близько 240 тис. – працювали в кустарних промислах…» відображено економічний розвиток на початку ХХ ст.

Хто був засновником української організації, згаданої в уривку документа: «…поляки боялися хлопської організації… та ще в таких формах.., які вони вважали на свій виключний привілей.., а найбільше їх дражнила назва «Січ» та назви січової старшини… у цьому вбачалася їм гайдамаччина»?

У якому році відбулася подія, що зумовила появу в польській газеті «Kurjer Stanisławowski» цитованої статті: «На згаданому вічі справедливо було порушено питання, що жінкам належить право голосу на рівні з чоловіками, які цього року його здобули... і за це право ми маємо боротися...»?

Останній кошовий отаман Задунайської Січі (з 1827-го), наказний отаман Азовського козацького війська, генерал-майор

Розташуйте події в хронологічному порядку:

А: «Мужність солдатів похитнулася; вигляд убитих і поранених, відсутність С.Муравйова завдали рішучого удару мужності повсталих чернігівців: вони, кинувши рушниці, розбігалися в різні боки»

Б: «...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, у якій були б вірші, казки, наукові розвідки... Шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в Угорщині, де була вільніша цензура. Організатором цього заходу став Яків Головацький» 

В: «...Засноване політичне товариство «Головна Рада» мало обстоювати перед центральним правительством... національні потреби українців; його органом стала газета «Зоря Галицька»

Г: «Це повстання названо січневим. Почалося 22 січня… Повстали народи Польщі та Литви за Річ Посполиту» 

«Здобув освіту в Харківському університеті; з 1845 р. почав викладати у Київському університеті. Він теоретично обґрунтував самостійність двох народів — російського і українського, підтвердив наявності рівних прав на створення власних держав. Автор історичних досліджень «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа»  - про кого йдеться?

«…Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче…, а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.» - кому належать слова?

«Достатньо було однієї людини, щоб врятувати народ, цілу націю»  - кого описують і слова

«У 1847 р., у зв’язку з відомою всім історією, він був засланий рядовим в Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати... Батальйонний командир не любив його за незламний характер, за те, що він не вмів і не хотів нікому вклонятися, і водив його кожний день разом з іншими на навчання, де він вчився маршировки і рушничних прийомів...» - про кого йдеться?

Український вчений-хімік першої половини ХІХ ст, агроном, метеоролог

Відкриття Харківського університету імені вченого-хіміка В.Каразіна

Відкриття університету Святого Володимира в Києві

«Двічі арештований», «буковинський король», «народний посол до Відня»

Виникає громада в Києві

«Перлини народного мелосу («Щедрик») у його хорових композиціях набули нового звучання. Вирізняючись природністю руху голосів, ювелірною шліфовкою деталей, вони й донині є цікавими інтерпретаціями українських пісень...» - про кого йдеться?

Український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, автор картин «Ворожіння» (1888), «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Ярмарок».

Український живописець. Створив ряд ліричних пейзажів України, розвивав у творчості тему історії українського козацтва. Автор пейзажів («Дніпровські плавні»), творів на історичну тематику («Козаки в степу»)

Українська письменниця модерністка, рання буковинська феміністка, близька подруга та соратниця Лесі Українки. Авторка повістей та оповідань про проблеми українського жіноцтва та буковинського села на межі століть, щоденника та листів. Одна з найважливіших постатей раннього модернізму в українській літературі. Авторка твору "Земля"

Українська письменниця, перекладачка, видавниця російського походження. Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України: «Вона започаткувала реалістичний напрям в українській літературі. Народилась в Орловській губернії, у 17 років переїхала до України, вивчила українську мову. Автор першої української соціальної повісті». Найвідоміші твори: "Інститутка", "Маруся".

Український прозаїк і драматург реалістичного напрямку, громадський діяч. Автор творів «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Український письменник, етнограф, фольклорист, педагог. Автор твору "Кайдашева сім'я"

Новатор театру з роду Тобілевичів. Автор творів "Бурлака", "Безталанна", "Хазяїн", "Сава Чалий", "Сто тисяч". Брат М.Садовського: «...Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література...» 

Співвіднесіть партію та уривок про неї:

1. «Перша українська політична партія, в програмі якої закріплено та обґрунтовано постулат політичної самостійності України» 

2.«Провідна партія Галичини, центральне місце в програмі якої займала ідея створення української автономії в імперії Габсбургів»

3.«Перша українська політична партія Наддніпрянської України, програмним документом якої стала брошура «Самостійна Україна» М. Міхновського»

4.«Партія Наддніпрянської України самостійницького напряму, яка об'єднувала національних радикалів навколо ідеї боротьби за створення незалежної України»

   «Архітектурний ансамбль приваблює своїм незвичним виглядом. Вражаючими є практично всі архітектурні елементи — високі цегляні стіни, оздоблені червоною теракотою і різьбленим каменем; стрункі вежі, торці будівель і ризаліти, завершені високими зубцями; круті схили дахів, критих викладеною узором поливаною черепиці білого, голубого, зеленого і коричневого кольорів; вишукані ажурні ковані решітки тощо» - про яку будівлю йдеться?

Багаторічний голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі». На початку XX століття очолить процес створення української державності (УНР), стане головою УЦР, також буде автором IV універсалу, в якому йтиметься про незалежність УНР.

Вихід першої україномовної газети Наддніпрянщини «Хлібороб» 

Ідеологія, суть якої полягає в пропагуванні переваги одного народу (нації) над іншими народами (націями) з метою обґрунтування свого «права» на їхню дискримінацію або пригнічення

Ненависть до євреїв

   «Відстоювання самодержавства, невизнання українців і білорусів як окремих народів, неподільність Російської імперії, антисемітизм» - це складові програми

Організація, створена у 1908 р. на чолі з М. Грушевським та Є.Чикаленком. Виступали за парламентаризм, автономію України

«Він став самобутнім виявом імпресіонізму в літературі, вдаючись до аналізу психологічного стану своїх героїв. Його творчість остаточно розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою...». Також він член Братства тарасівців, голова товариства «Просвіта» у Чернігові, автор творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «На камені», «Лялечка», «Intermezzo».

Новеліст, майстер відтворення найтонших душевних почуттів людини, художнього осмислення її психіки («Новина»), страждань і сум’яття особистості («Марія», «Камінний хрест»).

Автор поетичних образів України («Швачка», «Весна»), драматург («За двома зайцями»), творець жанру історичної віршової драми («Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький», «Остання ніч»);

Майстер морально-психологічної драми («Чорна Пантера і Білий Медвідь»), автор першого українського фантастичного роману («Сонячна машина»), автор твору «Федько-Халамидник».