Перевіряємо свої досягнення 8 клас 2 семестр 2 тема

механічне поєднання різнорідних елементів, у мистецтві — суміш ознак різних стилів

художній напрям, протилежний класицизму, з переважанням емоційного, фантастичного; відображає конфлікт між ідеалом і реальністю

технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об’ємності зображеного на двомірній площині

Це механічне поєднання різнорідних елементів, у мистецтві — суміш ознак різних стилів

Це художній напрям, протилежний класицизму, з переважанням емоційного, фантастичного; відображає конфлікт між ідеалом і реальністю

Це технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об’ємності зображеного на двомірній площині

механічне поєднання різнорідних елементів, у мистецтві — суміш ознак різних стилів

художній напрям, протилежний класицизму, з переважанням емоційного, фантастичного; відображає конфлікт між ідеалом і реальністю

технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об’ємності зображеного на двомірній площині

Це композиційний принцип, що полягає в побудові музичного твору на одній музичній темі, яка видозмінюється у процесі розвитку.

Це технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об’ємності зображеного на двомірній площині

Це механічне поєднання різнорідних елементів, у мистецтві — суміш ознак різних стилів

композиційний принцип, що полягає в побудові музичного твору на одній музичній темі, яка видозмінюється у процесі розвитку.

сольна, переважно лірична пісня (рідше дует або тріо), яку виконують зазвичай з інструментальним супроводом, найчастіше фортепіано або гітари.

жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного, рідше історичного походження.

Це композиційний принцип, що полягає в побудові музичного твору на одній музичній темі, яка видозмінюється у процесі розвитку.

Це сольна, переважно лірична пісня (рідше дует або тріо), яку виконують зазвичай з інструментальним супроводом, найчастіше фортепіано або гітари.

Це жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного, рідше історичного походження.

художній напрям, який передбачає правдиве, історично достовірне, об’єктивне і всебічне відображення дійсності специфічними засобами художньої творчості.

течія в італійському мистецтві, яка виникли наприкінці XIX ст., місцевий варіант натуралізму

жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного, рідше історичного походження.

 Це художній напрям, який передбачає правдиве, історично достовірне, об’єктивне і всебічне відображення дійсності специфічними засобами художньої творчості.

Це течія в італійському мистецтві, яка виникли наприкінці XIX ст., місцевий варіант натуралізму

Це жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного, рідше історичного походження.

технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об’ємності зображеного на двомірній площині

навмисне смішне або спотворене зображення предмета або особи. Комічного ефекту досягають за допомогою перебільшення характерних рис образу.

музичний жанр, вставна або заключна частина вистави, що складається зі співу, танців, комічних сценок, пародій та інших номерів розважального характеру.

технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об’ємності зображеного на двомірній площині

навмисне смішне або спотворене зображення предмета або особи. Комічного ефекту досягають за допомогою перебільшення характерних рис образу.

 музичний жанр, вставна або заключна частина вистави, що складається зі співу, танців, комічних сценок, пародій та інших номерів розважального характеру.

музичний жанр, вставна або заключна частина вистави, що складається зі співу, танців, комічних сценок, пародій та інших номерів розважального характеру.

термін для визначення мистецтва XIX ст., для якого характерне відтворення духу і форм стилю минулого: неоготика (або псевдоготика), необароко, неогрек тощо

 навмисне смішне або спотворене зображення предмета або особи. Комічного ефекту досягають за допомогою перебільшення характерних рис образу.

Це термін для визначення мистецтва XIX ст., для якого характерне відтворення духу і форм стилю минулого: неоготика (або псевдоготика), необароко, неогрек тощо

Це технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об’ємності зображеного на двомірній площині

вид гравюри на металі, де заглиблені елементи друкарської форми утворюють за допомогою «травлення» металу кислотою.