Підсумкова діагностувальна робота. Українська мова, 7 клас (ІІ семестр)

зеленіти, замовлений, споруджуємо

відмовлятимуся, внесок, заблоковано

перерахунок, малювати, зберіг

зараховано, замовлені, зелений

заощадивши, весело, виплатити

Я діток своїх навчу любити тебе, Україно!

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю.

На сонці ясени горять, спадають ягоди з шовковиць.

Розквітли яблуні в садах, цвітуть каштани в парку, в ранкове небо зринув птах, крилом торкнувсь об хмарку.

Ходить літо берегами в ширмі яворів, і замовкнув над полями журавлиний спів.

підмет

додаток

присудок

означення

обставина

Побачили (не)зарослі чагарником береги.

Притягли (не)прив'язаний звечора човен.

На столі лежала (не)надіслана маленька листівка.

Занесли до хліва (не)висушене вчасно сіно.

боятися, молоти

клеїти, кликати

возити, в’язати

сидіти, читати

хотіти, боротися

З усіх садків пахло нагрітою на сонці корою дерев...

Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.

Засіяне золотом поле сяяло на сонці.

Через вікно зазирнув клапоть неба присипаний срібним пилом.

зарахувавши, зламавши, заплаканий, сумуючи

 благаючи, ворогуючи, скошено, милуючись

 повертаючись, розповідаючи, досліджений, терти

 перебуваючи, повернувшись, злякавшись, розгадавши

Парки й сквери, поринувши в глибоку задуму були несказанно прекрасними.

Ялинки, одягнувши білосніжне вбрання, стояли зачаровані.

 Поля, укрившись, білою пухнастою ковдрою міцно спали.

Дерева, стояли в снігу настовбурчившись замерзлими гілочками.

Вітер збивав мене з ніг, гойдаючи дерева.  

Збираючи гриби, я милувався осіннім лісом.

 Вислухавши пацієнта, лікар дає йому рекомендації. 

Посадивши дерева, учні взялися за прибирання двору. 

час/від/часу, ледве/ледве, хтозна/коли;

часто/густо, по/київськи, пліч/о/пліч;

видимо/невидимо, аби/куди, якось/то;

де/не/де, що/вечора, будь/куди.

 іменником

прийменником

прислівником

займенником

Україна – край калини в полі, верби при річках та лелек у високості. 

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край 

села.

 Не край мого серця, воно й так болить.

 Вони боронилися й перемагали, падали й уставали, обороняючи свій край.

 Добре було у вересні та на початку жовтня.

Заглядає в шибу казка сивими очима.

За вікном у абрикосовому саду щось кричала хазяйка подвір’я.

 У двері хтось легенько постукав.

2

3

4

5

6

Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю.  

  Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми.

На гору підніматися не легко, зате з гори краще.

Оксана думала, що вже давно стемніло.

Відповідно до, щодо, за-для 

 У продовж, зпід, наприкінці

Поміж, з-за, за винятком

 Попри, на перекір, з-поза

 Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.

Не вважай на урожай, а гречку сій.

Раді люди літу, а бджоли цвіту.

Посій в пору, будеш мати зерна гору.

Не/сказане лишилось не/сказанним.

Сердяться слабкі душі, сильні - не/навидять або прощають.

 І така навкруги не/вимовна краса - не любити цю землю, їй-богу, не можна.

 Наша дума, наша пісня не/вмре, не/загине.

 Нехай підождуть не/відкладні справи.

Я єсть народ, якого правди сила ні/ким звойована ще не була.

Чи не покинуть нам, небого, моя сусідонько убога, вірші ні/кчемні віршувать.

Дурницю на дурницю помножити, так і вийде ні/сенітниця.

 Я для тебе буду красивою, а для когось, може, й ні/якою.

Без води - ні/туди , ні/сюди.

О земле моя, нема рідніш за тебе.

Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.

На жаль, погода зовсім зіпсувалась.

Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.

 О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.