Службові частини мови (прийменник, сполучник, частка). Вигук

а, й, та, як

то... то, чи то... чи то, а, але

зате, однак, і, бо

або, чи, хоч, наче

коли, доки, через те що, щоб

як, наче, неначе, проте

якщо, якби, коли, але

ані... ані, щоб, аби, коли

Усе іде, але не все минає.

Гарний хлопець, та не для мене.

Лице рум’яне, проте серце кам’яне.

А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.

Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю.

Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми.

На гору підніматися не легко, зате з горе краще.

Оксана думала, що вже давно стемніло.

а, але, та, і

і, та, ні... ні, ані... ані

або, хоч, або... або, чи... чи

аби, і, ні... ні, проте

хай, чи, наче, тому що

як, що, щоб, та

якщо, якби, доки, неначе

перед тим як, однак, коли, дарма що

Про себе не говори ні доброго, ні поганого.

Хай добром усе кінчається!

Як я люблю оці години праці!

Мабуть, не повернутися йому вже додому.

Ніби десь загриміло.

Ох, якби я знала, що діждуся.

Хай твоя і моя пісенька зіллються.

Абихто сюди зайти може.

Хай він стане та погляне мені в очі.

Ось і Настя, й Докійка втирають сльози.

Геть за Дін відкинув би ненависних хозарів.

Коли б та сила, ударив би зненацька.

навряд чи це можливо

синіти, наче море

нехай кожен наведе приклад

тільки не змушувати

Службових частин мови

Особливої частини мови

Самостійних частин мови

Служать для утворення нових слів

Вносять різні смислові відтінки в речення

Служать для творення дієслівних форм

прості, складні й складені

похідні й непохідні

первинні та вторинні

багатоскладні й односкладні

прийти до кав’ярні, брат із сестрою, не прийти внаслідок хвороби

змагання з атлетики, витягти з води, замовкнути з переляку

запитав у майстра, відвідав хворого, став на заваді

шафа із дзеркалом, іти з батьком, налити у склянку

На/зустріч плив корабель.

І я пішов, прискорюючи крок, на/зустріч людям.

Ми ходили на/зустріч із колишніми однокласниками.

Легко спливають роки життя, а на/зустріч їм - миті щастя.

дізнатися з довідника

по вашому проханню

працювати за певних умов

о сьомій годині

іменником

прийменником

прислівником

займенником

це прийменник

складний за будовою

вказує на місце

ужитий з місцевим відмінком займенника

це сполучник

простий за будовою

вказує на час

ужитий з родовим відмінком займенника

А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.

Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

В Батьківщина починається для людини зі шматка неба.

Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.

А З, за, у

Б Між, заради, через.

В Поруч з, згідно з, з-під

Г Понад, з-поміж, із-за

А коли, доки, перед тим як

Б чи...чи, не то...не то, чи то...чи то

В хоч, дарма що, як

Г що, щоб, з тим щоб

по/над, з/поміж, по/за, із/за

по/над, по/при, по/серед, за/для

 у/наслідок, у/напрямку, з/під, по/біля

з/посеред, у/зв'язку з, по/за, на/в/коло

В гору стежка твоя, я спускаюсь з гори.

Заглядає в шибку казка з сивими очима.

У двері хтось злегка постукав.

За вікном в абрикосовому саду щось кричала хазяйка подвір’я.

Внаслідок, з-перед, з-поза, з-поміж, заради.

З-посеред, з-над, незалежно від, за винятком, всупереч.

Не зважаючи на, з метою, за для, зпоміж

Поміж, окрім, навкруги, поруч з, із-за.        

Вечір гаптував небеса і золотом, і сріблом, і янтарем. 

Не тільки мотузок, а й терпець рветься.

Дзвони грають, бо моя воскресає душа. 

Щоб, немов, ніж, якби, раз.

Якщо, теж, також, бо, немовби.

Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.

Начебто, цебто, щоб, буцімто, але.

Навіть, нехай, немов, попід;

посеред, а, хай, ні.

Аби, аж, так що, бо.

Майже, не, невже, лише; 

А) 1

Б) 2

В) 3

Г) 4 

Д) 5

А) 1-прислівник; 2-займенник; 3-прийменник; 4-прикметник

Б)1-займенник; 2-прийменник; 3-прикметник; 4-прислівник

В) 1-прикметник; 2-прислівник; 3-займенник; 4-прийменник

Г) 1-прислівник; 2-прикметник; 3-прийменник; 4-займенник

А) Він приїхав в шість годин.

Б) В сім годин ми зустрінемося.

В) Пробило шість годин.

Г) Обідня перерва з другої до третьої.

Д) Котра година? – Сім.

 інколи

 не всі

  завжди виконують синтаксичну функцію

не бувають ніколи

є засобом зв'язку слів у реченні та совосполученні

є членом речення

залежить від інших слів у реченні та совосполученні

5

6

7

8

9

4

3

2

По

На

Через

В

за/винятком

на/зустріч

відповідно/до

згідно/з

на/вкруги

частка

прийменник

сполучник

вигук

частка

прийменник

сполучник

вигук

Ой ви мене злякали.

Ой летіла зозуленька, на калині сіла.

О земле рідна, я тебе люблю.

Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

О князю, служитиму тобі вірно!

Гей ти, хлопче, топчи стежку до нашої хати.

Перепрошую, скажіть, будь ласка, котра година.

 Оте „ура” ще довго вчувалося тим, хто вижив після атаки.

Ой, як гарно навколо!

Оце так! А я думав, що ви до уроків готуєтесь.

леле, дінь, проте, щоб

фе, даруйте, лише, хай

гей, доброго ранку, авжеж, нехай

добрий вечір, цур, оце, хоч 

ну, ах, вибачте, ех

O як я люблю рідну землю. 

Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.

Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

Гей над ставом верба похилилася.

О це так добре.

1, 2, 3, 5, 6, 1

2, 3, 6, 8, 10, 12

2, 6, 7, 9, 10, 11

6, 8, 9, 10, 11, 13

1, 2, 5, 7, 9, 12

О земле моя, нема рідніш за тебе.

О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.

Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.

На жаль, погода зовсім зіпсувалась.

Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.

О! ич! овва! от тобі й на!

Ой! ех! ай! гей!

Овва! ех! о! хрусь!

Агов! годі! спасибі! ох!

Кукуріку! о! ой! овва!

А ви там, господарі славні, може б, трошечки краще порядкували за собою, як їдете в поле, а то у вас тільки так-о: фіть-фіть, аби позбутися, аби, як то кажуть, не тік, поки я не втік...

Прощавайте! Ждіте волі! Гей! На коні! Всі у путь!

Гей ви, юначе, підтягніться, треба йти швидше.

Ой, догнали літа мої на кленовім мості, ой, верніться, літа мої, хоч до мене в гості

Гей, нуте, косарі, бо нерано почали.

ура! ґвалт! рятуйте! лихо!

ой! ет! тю! фу!

тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!

пхе! дзинь! ого-го! леле!

от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!