Підсумкова контрольна робота

інфінітив

особові дієслова

дієприслівник

дієприкметник

безособові дієслова

особлива незмінювана дієслівна форма, що виражає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?що зробивши?

початкова форма дієслова, яка відповідає на питання що робити? що зробити?

особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? 

початкова форма дієслова, яка відповідає на питання що робити? що зробити?

особлива незмінювана дієслівна форма, що виражає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?що зробивши?

особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?

розроблений, позеленівший, уславлений, змарнілий

 розфасований, зшитий, пишучий, побачений

розкопаний, випечений, затвердівший, забутий

лежачий, посивілий, зліплений, пофарбований

стомившийся, прибитий, надівший, вимощений

потемнілий, засумувавшийся, лежащий, відрізаний

почервонівший, спитаний, промоклий, сказаний

полеглий, зігрітий, зрізаний, прибитий

Тільки собаки надворі ще довго брехали роздратовані криком та світлом у хаті в таку пізню добу.

Вона принесла з хижки зав’язані в хустинці квіти та стрічки і розсипала їх по столі.

На свята одягали парчеві шуби оздоблені риссю та соболями.

Одяг козацької старшини виготовляли з дорогої тканини привезеної із Західної Європи.

1

2

3

4

Через вікно зазирнув клапоть неба присипаний срібним пилом.

На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло.

 Припорошена порохом стерня вмлівала від сонця.

 Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

  виписано, наївшись, прочистивши, розгортаючи

зробивши, креслячи, переписаний, жартуючи

 друкуючи, помивши, звеселяючи, споглядаючи

ходити, шнуруючи, сміючись, насупившись

крутити, стати

співати, описувати

складати, плавати

розкрутити, злетіти

Зайшовши до кімнати, в кріслі сиділа мама.

Під'їжджаючи до лісу, несподівано вискочив вовк.

Додивившись цікавий фільм, настав вечір. 

Проходячи біля будинку, він побачив тата.

 Ідучи в широкий світ, візьму з собою материнську пісню.

Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть.

Сонце, сідаючи за гору, обливало світлом усе село.

Ненька встигала і хату побілити, і хліб спекти не поспішаючи.

самостійна частина мови, що виражає зв'язок між словами в реченні.

самостійна частина мови, яка відіграє роль обставини в реченні.

 незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки або предмета.

службова частина мови, що виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки або предмета.

Час іде вперед. Немає в часу дороги назад (В. Нестайко)

Дні біжать швидко, і ніщо не залишається незмінним ( Китайська мудрість). 

 Зовсім близько прогримів весняний грім.

Діти зачаровано підносять голови вгору, допитливо водять очима.

 ледве/ледве, казна/коли, по/латині

тишком/нишком, по/нашому, сам/на/сам

з діда/прадіда, по/двоє, як/небудь

аби/коли, не сьогодні/завтра, будь/як

з/боку/на/бік, по/нашому, на/самоті

 бозна/як, де/не/де, по/троє

 рік/у/рік, на/жаль, до/вподоби

на/добраніч, віч/на/віч, будь/що/будь

 часто, тихесенько, дорого

низько, близько, глибоко

рішуче, щойно, високо

довго, красиво, взимку

Я (не) одмінно дочекаюся тебе після уроків.

 Жайворонок підлетів (не) високо й повиснув, мов на ниточці.

Цього робити (не) треба.

Мені (не) важко буде допомогти тобі з математикою.

вигук

сполучник

прийменник

частка

службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті

незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових відтінків

службова частина мови, яка виражає відношення між предметами або відношення дії до предмета.

незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх.

 сестра по матері, по правилам писати

 написати за зразком, за всіма вимогами

 відповідно до наказу, згідно з розпорядженням

 жадібний до знань, беручкий до роботи

Пожежа спалахнула через недотримання елементарних норм безпеки.

Уважно прочитайте інструкцію з використання приладу.

Школярі знову змушені сидіти вдома із-за карантину.

Водій зупинився на вимогу пасажирів.

 Усі ніби навмисне те/ж саме розповідають.

Як/би ви на це відреагували, коли б я промовчав?

 А за/те завдання оцінка була поганою.

 Що/б рибку з’їсти, треба в воду лізти.

сміялася з мене

сміялася наді мною

вибачила мені

вибачила мене

 приїхати по виклику

лекція по математиці

робити по зразку

 вишивати по шовку

 Як/би хотілося мені стати наймудрішою людиною у світі.

 Як/би не було складно, не можна опускати рук.

 Як/би я міг щось змінити, не мовчав би тоді.

 Як/би там не було, ви мали б це передбачити.

частка

вигук

сполучник

прийменник

Я б не поспішав робити такі висновки.

Тільки в роботі відчуваєш себе потрібним іншим.

Не знаю, чи буду робити бодай якесь із цих завдань.

 Хай завжди доля вам усміхається.

все/таки, так/от, аби/що

отакий/то, як/небудь, казна/що

таки/так, тільки/но, будь/як

дарма/що, іди/но, будь/коли

Де/інде, не/мов/би/то, ні/у/кого.

Не/хай, як/небудь, будь/де.

Ні/звідки, аби/що, тому/то.

Ніби/то, ні/скільки, чи/мало.

службова частина мови, яка виражає відношення між предметами або відношення дії до предмета.

особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті

незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових відтінків

їй/бо, на/здоров'я

киць/киць, їй/Богу 

на/добраніч, ой/лишенько

до/побачення, ой/Боже

Ой хмелю мій хмелю хмелю зелененький...

Ох торішнє літо так давно минуло!

Ох як весело на світі як весело стало! 

Ой ти дівчино з горіха зерня!

А серце тьох-тьох.