Підсумкова контрольна робота

 Іван Котляревський

Григорій Квітка-Основ’яненко

Петро Гулак-Артемовський

Тарас Шевченко

Пантелеймон Куліш

історичної пісні

соціально-побутової пісні

календарно-обрядової пісні

думи

балади

«Чи не той то хміль…»

«Зажурилась Україна»

«Засвіт встали козаченьки»

«Ой Морозе, Морозенку»

«Ой весна, весна — днем красна»

ХІ ст.

ХІІ ст.

ХІІІ ст.

XIV ст.

XV ст.

віщий Боян

князь Всеволод

оповідач

Ярославна

князь Святослав

Не змагай до того, що не дано від природи.

Бери вершину і матимеш середину.

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.

Світ ловив мене, та не спіймав.

Була на ньому біла свита із шаповальського сукна, тясьомкою кругом обшита, сім кіп стоялася вона.

Твоїм буть братом не стиджуся і неню заступать кленуся, тебе собою заплачу.

Він так здавався і нікчемний, бувалий, здатний, тертий, жвавий, такий; як був Нечеса князь.

Се був пройдисвіт і непевний, і всім відьмам був родич кревний, упир і знахур ворожить.

Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз; по світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз.

пожежа на троянському флоті — перемога Енея у двобої з Турном — Еней у пеклі — героїчний подвиг Низа та Евріала

пожежа на троянському флоті — перемога Енея у двобої з Турном — героїчний подвиг Низа та Евріала — Еней у пеклі

Еней у пеклі — пожежа на троянському флоті — перемога Енея

у двобої з Турном — героїчний подвиг Низа та Евріала

пожежа на троянському флоті — Еней у пеклі — героїчний подвиг Низа та Евріала — перемога Енея у двобої з Турном

Еней у пеклі — перемога Енея у двобої з Турном — героїчний подвиг Низа та Евріала — пожежа на троянському флоті

елегією

байкою

бурлеском

комедією

трагікомедією

«Всякому городу — прав і права»

« Віють вітри, віють буйні»

«Ой під вишнею, під черешнею»

«Гомін, гомін по діброві»

«Ой я дівчина Полтавка…»

подає ремарки російською мовою, а репліки дійових осіб — українською

узяв головну героїню з народу й показав її як ідеал молодої українки

запозичив і «українізував» сюжет давньоримського автора

широко використав українські приказки й прислів’я для характеристики героїв

застосував для зображення возного сатиричні засоби

прощання на кладовищі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — смерть Марусі — Василь у монастирі

прощання на кладовищі — смерть Марусі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі

смерть Марусі — прощання на кладовищі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі

Василь у монастирі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — прощання на кладовищі — смерть Марусі

відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — прощання на кладовищі — смерть Марусі — Василь у монастирі

 Старший староста і каже: — Ми є люди німецькі, а йдемо із землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці. Раз дома, у нашій землі, випала пороша…

…а як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нікому заступитись,.. А що тоді буде з Марусею? Ні жінка, ні удова…

Схаменулась травонька, як скропила її небесна рісочка; піднялись стеблинки… Далі й хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки.

— Та хто його зна, чи спіткнулась чи що, — каже Маруся, сама ж ні з місця, хоч так би і летіла до Василя, бо вже й забула, що, мабуть, він не її любить, що він вже посватаний на хазяйській дочці…

Як ти вернешся, Василечку, то, може, мене на сім кладовищі будеш так поминати.

Євген Гребінка, Пантелеймон Куліш, Іван Сошенко

Микола Костомаров, Олександр Пушкін, Іван Срезневський

Михайло Лєрмонтов, Василь Жуковський, Пантелеймон Куліш

 Карл Брюллов, Олексій Венеціанов, Василь Жуковський

Олексій Венеціанов, Карл Брюллов. Олександр Пушкін

кохання Катерини й москаля теплими вечорами

сцена вигнання Катерини з дому

зустріч Івася з батьком

роздуми ліричного героя про гірку долю байстрят

поневіряння Катерини на чужині

«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

«Кавказ»

 «Як умру, то поховайте…»

«Сон (У всякого своя доля…)»

«Гайдамаки»

«Катерина»

«Як умру, то поховайте…»

«До Основ’яненка»

«Мені однаково…»

«Сон (У всякого своя доля…)»

 горцю (« Кавказ»)

 українській еліті («І мертвим, і живим…»)

«землячку» («Сон (У всякою своя доля…)»)

колонізатору («Кавказ»)

титарю («Гайдамаки»)

«Катерина»

«Сон (У всякого своя доля…)»

«Гайдамаки»

«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

«Кавказ»

насмішка, замаскована зовні благопристойною формою

прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, на перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним

сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу

їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства

різновид карикатури, у якій гостре висміювання поступається перед м’яким, доброзичливим гумором

Гвинтовки

Пугача

Золотаренка

Тетері

Брюховецького

викрадення Лесі — Чорна рада — одруження Лесі й Петра — покарання Тура біля стовпа

викрадення Лесі — покарання Тура біля стовпа — Чорна рада — одруження Лесі й Петра

покарання Тура біля стовпа — викрадення Лесі — Чорна рада — одруження Лесі й Петра

Чорна рада — викрадення Лесі — одруження Лесі й Петра — покарання Тура біля стовпа

одруження Лесі й Петра — викрадення Лесі — Чорна рада — покарання Тура біля стовпа

возвеличенні давньої України княжих часів

неприйнятті міжнаціональної ворожнечі різних суспільних верств

утвердженні думки про необхідність національної злагоди українців

оспівуванні славного минулого козацької держави

возвеличенні високого почуття — кохання

взаємин між панством, старшиною і простолюдом

відносин між Україною і Росією

кохання й подружнього щастя

збереження для нащадків фольклорної спадщини

ролі державного діяча в суспільному житті

стильова хвиля модернізму, визначальною рисою якої є подолання розриву між дійсністю та ідеалом, завдяки могутній силі особистості (надособистість);

художній напрям у літературі й мистецтві, визначальною рисою якого був інтерес до національної культури і фольклору, тяга до минулого; ідеалізація особистості, гострий розлад між ідеалом і гнітючою реальністю;

ідейно-художній напрям в європейській літературі другої половини XVIIIст., якому властиве звернення до переживань і почуттів прочтих людей. до їхнього внутрішнього світу;

літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

 Уславлення військового товариства, звеличення подвигу, патріотизму, відданості ідеї захисту рідної землі.

Зображення щасливого сімейного життя козацької старшини ХVІ – ХVІІ столітті

Зображення історичних подій ХVІ – ХVІІ століття в Україні, побуту, звичаїв Запорозької Січі

Підтримка традицій Запорізької Січі

 захист рідної землі

героїзм поляків

батьки і діти

традиції українців

моральний вибір

кохання

честь та зрада

єдність

 Б Д В А

В Д Б А

А Б Д В

А Д А В