Підсумкова робота з теми "Прислівник" 7клас

Самостійна частина мови, що означає предмет або особу.

Самостійна частина мови, що означає ознаку предмета, ознаку іншої ознаки, ознаку дії.

Службова частина мови, що означає ознаку предмета, ознаку іншої ознаки, ознаку дії.

Службова частина мови, що означає дію або стан предмета.

коли/не/коли, на/в/з/догін, по/маленьку, у/наслідок.

ледве/ледве, врешті/решт, десь/не/десь, часто/густо.

по/своєму, по/одинці, десь/інколи, ні/на/гріш.

з/на/двору, на/в/проти, сам/на/сам, спід/споду.

рано/пораненьку, на/виворіт, без/вісти, на/тще/серце.

без/відома, на/зло, на/віки, десь/інде.

казна/де, якось/то, будь/коли, де/небудь.

в/нічию, один/одним, до/пари, в/далечінь.

спід/тишка, чим/дуж, на/різно, по/части.

на/жаль, волею/не/волею, з/переляку, в/розсип.

в/нагороду, то/рік, хтозна/що, сто/крат.

за/ради, сам/на/сам, по/тихеньку, без/кінця/краю.

Не раз хотілося мені намалювати по/новому вечірні трепетні вогні.

Старі люди по/дідовому кашлю вгадували навіть погоду.

Тут кожен сам по собі, живе по/своєму закону.

По/осінньому небу повільно пливуть сірі хмари.

Трох.., заввишк.., дибк.., безвіст... .

Навпомацк.., двіч.., по-заяч.., навкруг.. .

Мовчк.., по-батьківськ.., тутечк.., позаоч.. .

Насторож.., трич.., по-товариськ..., верх.. .

Відда…о, стривоже…о, незбагне…о, багря…о.

Зако…о, натхне…о, безви…о, навма…я.

Безумов…о, широче…о, негада…о, со…о.

Враже..о, спросо…я, схвильова…о, засмуче…о.

Безугав…о, організова…о, навмис…о, мовчаз…о.

Попідти…ю, семидзво…о, непохит…о, поваж…о.

Безупи…о, безпардо…о, нечем…о, недарем…о.

Незлам…о, сумлі…о, віддале..о, щоде…о.

Мамо, мамо, мені вже не/мало, та для тебе я все – дитина.

Хто не/вчасно сіно косить, той у стріхи корму просить.

Вовк без хвоста – штука не/проста.

Не/ дешево, а дорого дістається народам незалежність.

У дружній сім’ї непорозуміння тривають зовсім не/довго.

Не/марно, ні, боями край гримів, - минули дні і злиднів, і не/годи.

Ніде не/видно ні живої душі.

Вітер не/самовито стугонів віконницями, гудів у комині.

Слов’яни здавна жили по Дністру і по Бугу, по Росі й по Дніпру, по Десні і по Прип’яті аж до Карпат і Вісли.

Знав лиш, що любила його, єдиного сина, мовчазно, небагатослівно, однак безмежно.

Надворі вже стояла ніч.

 Од переляку на його лобі виступив холодний піт.   

Як рукою подати. Де Макар телят не пас.            

І оком не моргнеш.  Як рак свисне.         

Кіт наплакав. Як піску морського.

Підколодна гадюка. Хоч до рани прикладай.          

Тягнути кота за хвіст. Час від часу