Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний. Іван Карпенко-Карий

одруження Карпа – одруження Лавріна – всихання груші – смерть Кайдаша

одруження Лавріна – одруження Карпа – смерть Кайдаша – всихання груші

всихання груші – одруження Карпа – смерть Кайдаша – одруження Лавріна

одруження Карпа – одруження Лавріна – смерть Кайдаша – всихання груші

смерть Кайдаша – одруження Карпа – одруження Лавріна – всихання груші

… свекруха люта змія; ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а носа гонить дим кужелем.

На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.

Кайдашиха почала сваритися й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.

Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.

Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз… Кожної неділі просилась Мелашка в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї роботу.

гротескні характеристики членів родини

надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени

поєднання логічно несумісних, протилежних понять

надмірне використання зниженої лексики

змішування стилів – високого епічного з побутовим

детальний опис весілля Карпа і Лавріна

розкриття характерів героїв через діалоги

нагнітання сцен сварок, колізій

поділ твору на дев’ять частин

розгортання подій переважно в одному селі

побутова

пригодницька

історична

соціально-психологічна

авантюрна

романтизму

класицизму

модернізму

сентименталізму

реалізму

… високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по - гетьманськи.

… молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало парубочою красою.

… дуже палкий погляд – бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом із якоюсь хижою тугою.

… широкий у плечах, з карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.

… здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі вибігали густі дрібні зморшки.

фразеологізм та синекдоху

персоніфікацію та оксиморон

порівняння та літоту

порівняння та фразеологізм

гіперболу та алегорію

життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини

родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва

сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель.

життя селянської родини з патріархальним устроєм

життя нетипової для України селянської родини

широким та вільним розмахом думки

всеобіймаючим оком Правобережної України

ареною людських пристрастей

світлою незайманою квіткою народної поезії

найкращою оздобою українського письменства

Івана Карпенка-Карого

Івана Нечуя-Левицького 

Григорія Квітки-Основ'яненка

Панаса Мирного

Івана Карпенка-Карого 

Марка Вовчка

Івана Нечуя-Левицького 

Панаса Мирного 

Рудченко

Руденко

Руданський

Білик

Левицький

«Подоріжжя од Полтави до Гадячого»

«Чіпка»

«Пропаща сила»

«Загублене життя»

«П’яниця».

поразка Чіпки в боротьбі із земством

арешт Чіпки після злочину

трагічна смерть Галі

вбивство Чіпкою сім’ї Хоменків

одруження Чіпки

Чіпці

Максиму

Грицькові

батькові Чіпки

Лушні.

Семигори

Луки

Глинці

Верболози

Піски

Іван Нечуй-Левицький

Іван Білик

Іван Франко

Борис Грінченко

Михайло Драгоманов

Вплив товариства

нещасливе кохання

утрата землі

злиденне життя

хвороба

Чіпку Варениченка

Максима Ґудзя

Грицька Чупруненка

Василя Пороха

Івана Вареника

У Чіпки незаконно одбирають землю

Чіпка одружується з Галею і кидає розбій

Мотря видає властям сина-убивцю, і його відправляють на каторгу

Чіпка працює в земській управі задля громадського добра

Чіпка сходиться з волоцюгами Лушнею, Матнею, Пацюком

побутово-психологічним

соціально-психологічним

соціально-історичним

релігійно-філософським

соціально-побутовим

Степан

Гервасій

Націєвський

Трандалєв

Красовський

Степан

Гервасів

Націєвський

повернути Борулі належність до дворянського роду.

скасувати посаду Степана при земському суді

вивести Борулю з маєтку Красовського.

Боруля купив орендовану землю у свою власність.

просить збільшити придане.

висловлює власне побажання.

розпитує в Омелька про наречену.

дорікає Марисі за обман.

тікає із власних заручин

«Максим Гримач»

«Кайдашева сім’я»

«Камінний хрест»

«Мартин Боруля»