Підсумковий тест для учнів-екстернів 5 класу

А) кому

Б) двокрапку

В) тире

А) порахувати кількість розділових знаків

Б) порахувати кількість підметів та присудків

В) порахувати граматичні основи речень

А) Однорідними можуть бути як другорядні, так і головні члени речення.

Б) Однорідними називають члени речення, що відповідають на те ж саме питання, виконують однакову синтаксичну роль.

В) Однорідними можуть бути лише другорядні члени речення.

А) бабуся

Б) бабусю

А) молодьба

Б) стешка

В) призьба

А) зсунув

Б) ссунув

В) пресунув

А) чес..ний, контрас..ний

Б) зап'яс..ний, шіс..надцять

В)пес..ливий, радіс..ний

А) мотузка [м о т у́ с к а]

Б) вогко [в о́ г к о]

В) молотьба [м о л о д' б а]

А) слова, які просто однаково звучать

Б)слова, різні за лексичим значенням

В)слова, однакові або подібні за лексичим значенням

А) лексичне значення слова

 Б) граматичне значення слова

 В) сукупність усіх слів мови

А) За нашим стодолом видно чуже село.

Б)Воно видно набагато ширше і зеленіше, ніж моє.

А) Василько ,широко розплющивши очі, вигукнув: "Як тут гарно!"

Б) Василько,широко розплющивши очі, вигукнув - "Як тут гарно!"

В) Василько, широко розплющивши очі, вигукнув: Як тут гарно.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).

Гей рицарю жадібний, стережись (М. Бажан).

Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т. Шевченко).

А) Краю героїчний, пісне соколина, ми розбили бурі вільними грудьми, підняли ми в лузі журну ту калину, Україну славну звеселили ми (В. Сосюра).

 Б) Гірке, Тарасе, твоє панування, краще б до людей ішов у най­ми (С. Васильченко).

В) Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти (Леся Українка).

 Г) Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А. Малишко).

А) Дівчина не намагалася заплутувати слідів, вона вкидала всі листи до тої самої скриньки, а коли й не до тої самої, то при­наймні в тому самому поштовому відділенні, що значилося під цифрою сім (П. Загребельний).

Б) Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно (І. Франко).

В) І враз, неждано і чудно для ранку, сплеснули мідні звуки ор­кестру (Ю. Смолич).

Г) У неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т. Шев­ченко).

А) Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

Б) На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

В) Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.

Г) Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.

А) В. Симоненко писав: «Давно немає літа з нами».

Б) В. Симоненко писав — «Давно немає літа з нами».

В) В. Симоненко писав: Давно немає літа з нами.

А) є простим реченням з однорідними присудками

Б) є складним реченням з двома граматичними основами

В) є складним реченням з трьома граматичними основами

А) просте, повне, двоскладне, неускладнене, розповідне, неокличне.

Б) просте, повне, односкладне, неускладнене, розповідне, окличне.

В) складне, розповідне, неокличне (1, 2 прості, повні, двоскладні, неускладнені)

 А) 1. "От і купив от тобі й нива", - думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля.

2. Насилу мати говорила - "Чого ти плачеш ідучи, чому не спиш ти уночі моя голубко сизокрила?"

Б) 1. "От і купив, от тобі й нива", - думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля.

2. Насилу мати говорила: "Чого ти плачеш ідучи, чому не спиш ти уночі моя голубко сизокрила?" 

В) 1. "От і купив, от тобі й нива", - думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля.

2. Насилу мати говорила: Чого ти плачеш ідучи, чому не спиш ти уночі моя голубко сизокрила?"