"Слово о полку Ігоревім"

повна назва твору — «Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега»

у ХІХ столітті популярною була думка про те, що цей твір — містифікація

граф Олексій Мусін-Пушкін знайшов твір під час розкопок колишнього княжого палацу

автор «Слова…» наслідує співця Бояна.

дримбі

цимбалах

кобзі

гуслях

точне передання тексту засобами іншої мови

вільний переклад, написаний на основі сюжету оригінального твору

слова, покладені на музику та виконані в супроводі музичного інструмента

хорове виконання музичної композиції.

ХІ століття

ХІІ століття

1800 року

ХІХ століття

у вступі автор згадує поета Бояна

у першій частині йдеться про похід та поразку князя Ігоря

у другій частині «золоте слово» Святослава

у третій частині діалог Ярославни та Ігоря

замість висновків — славословʼя.

із соколами, які не дають образити своє гніздо

з гоголями, які плавно сідають на воду

з лебедями, які чекають на своїх лебідок

із зозулями, які тужать за своїми воїнами

настановами на новий етап правління князя Ігоря

прославленням князя й дружини

повторюваними вигуками «Слава! Слава! Слава!»

словами князя Святослава.

соловей — Боян

ворони — половці

соколи — русичі

яструб — Ігор

пісня

голосіння

повість

літопис

житіє

слово

він розуміє, що на території без правителя можуть напасти

він обіцяв князю Святославу, що повернеться за тиждень

через відсутність товариства і підтримки князь починає хворіти

його несе в Київ сила голосу Ярославни.

трьох стихій — вітру, води і сонця

богів Велеса і Ярила

Печерських святих

до трьох рік — Дніпра, Славутича і Каяли.

лебідку

зозулю

синицю

ангела

у Києві-столиці

у полоні в Кончака

у Переяславі-граді

у Путивлі-граді.

суміш пісні, повісті та слова

героїчний епос

героїчна ліро-епічна поема

романтична ліро-епічна повість