Пісні Марусі Чурай

Полтави

Харкова

Києва

Львова

Северин Наливайко

Богдан Хмельницький

Іван Іскра

Грицько Бобренко

почуття самотньої дівчини, яка тужить за коханим

сумний спогад про поразку в битві з поляками

діалог між матір'ю та козаком, який вирушає в дорогу

туга за рідною домівкою

За народними переказами, Маруся Чурай отруїла свого невірного коханого.

Пісні Марусі Чурай тісно пов'язані з її життям.

Померла Маруся Чурай в похилому віці.

Дівчина мала чудовий голос.

тиждень

чотири неділеньки

дві неділеньки

рік

молитися за нього

писати листи

не згадувати про нього лихим словом

прийняти Марусю, як рідну дитину

“Ой не ходи, Грицю”  

“Грицю, Грицю до роботи”

“Засвіт встали козаченьки”   

“Віють вітри, віють буйні”

викопала

купила на базарі

випросила у ворожки       

виростила

«Чорна рада» П. Куліша

«Катерина» Т. Шевченка 

«Наталка Полтавка» Котляревського

«Маруся Чурай» Ліни Костенко

   у неділю рано;

у середу рано;

надвечір в четвер.

у суботу

   «Віють вітри, віють буйні»;

    «Засвіт встали козаченьки»;

  «Ой не ходи, Грицю»;

Тому що вона - відьма.

 Бо вона - дочка козака.

Бо вона отруїла Гриця.

Бо вона спалила хату гетьману.

персоніфікація

гіпербола

епітет

порівняння

змагань між претендентами гетьманську булаву

боротьби українців із татарами

воєнних змагань січових стрільців

боротьби українців із поляками

усі «засвіт встали», козак збирається у похід - козак заспокоює кохану Марусю - мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся» - козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака.

мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся» - козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака - усі засвіт встали, козак збирається в похід - козак заспокоює кохану

козак заспокоює кохану Марусю - мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся» - козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака - усі засвіт встали, козак збирається в похід

козак просить матір прийняти Марусю як доньку, мати жаліється на таке життя - від’їзд козака - усі засвіт встали, козак збирається в похід - козак заспокоює кохану- мати просить сина швидко повернутися, козак предчуває біду, бо кінь «вороненький в воротях спіткнувся»

«стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала»

«ясні очі», "рідну дитину", «кінь вороненький»

«Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!»

«Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку»

Жахається буйного вітру

Згадує маленького

Страждає через біль у серці

Спостерігає за деревами, які гнуться від вітру

проводи сина в похід

помста через зраду

туга за коханим

захист рідної землі

“Ой не ходи, Грицю”

“Грицю, Грицю до роботи”

“Засвіт встали козаченьки”

“Віють вітри, віють буйні”

Гриця отруїла

зілля варила

зілля копала

була на вечорницях

зустріла Грицька Бобренка

Грицько її покинув

чекала на повернення коханого з війни

Іван Іскра запропонував одружитися

отруєння Гриця, Іван Іскра

спробу самогубства, Гриць

отруєння Гриця, Гордій Чурай

зраду Гриця, Богдан Хмельницький