Наука про природу небесних тіл:
астрофізика;
астрономія;
біологія;
географія.
Наука про природу небесних тіл:
астрофізика;
астрономія;
біологія;
географія.
Одна з 88 ділянок, на які поділено небесну сферу-це:
кратер;
сузір’я;
орбіта;
сонце.
Центральне тіло Сонячної системи:
Венера;
Марс;
Земля;
Сонце.
Мале тіло Сонячної системи:
Нептун;
комета;
Меркурій;
Місяць.
Природних супутників немає у планети:
Марс;
Юпітер;
Венери;
Сатурн.
Найближча до Сонця і найменша планета Сонячної системи:
Меркурій;
Венера;
Марс;
Земля.
Кільцеподібна структура на поверхні Землі, що утворилася внаслідок падіння небесного тіла:
тераформування;
астроблема;
планетоїди;
марінер.
Найвища у Сонячній системі гора вулканічного походження заввишки 27 км:
Олімп;
Марінер;
Велика Червона Пляма;
Титан.
Планета вкрита густою атмосферою, у якій дмуть потужні вітри й гігантські вихори:
Венера;
Марс;
Уран;
Земля.
Льодяні брили вкупі з пилом та пористими кам’яними пластинками-це:
комета;
астероїд;
метеороїд;
метеорит.
Сузір’я назване на честь тварин:
Стріла;
Терези;
Лев;
Персей.
Найбільший супутник у Сонячній системі:
Ганімед;
Титан;
Тритон;
Місяць.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест