Початок перебудовчого процесу. Економічна і соціальна політика в період перебудови

необхідно було зміцнити внутрішню дисципліну в партійному середовищі та в народних масах в умовах загострення протистояння із США

криза охопила всі сфери життя радянського суспільства і партійне керівництво усвідомило нагальну необхдність реформ

внутрішня боротьба у вищих верствах партійного керівництва змусила М.Горбачова вдатись до реформ з метою зміцнити свій вплив

активізація українського дисидентського руху загрожувала масовими виступами проти комуністичної влади

прискорення соціально-економічного розвитку і впровадження елементів ринкових відносин

надання громадянам можливості впливу на прийняття державних рішень і контролю за їхнім виконанням

визнання пріоритету загальнолюдських цінностей та важливості глобальних світових проблем

реабілітація політичних в'язнів, остаточне припинення переслідувань за політичне інакомислення

подолання системної кризи, посилення темпів економічного розвитку і збереження за СРСР статусу наддержави

створення атмосфери суспільного ентузіазму і повернення втраченого авторитету Комуністичній партії

досягнення тимчасового покращення стосунків із США з метою виграти час на виведення військ з Афганістану

послаблення дисидентського руху шляхом перехоплення ініціативи в процесах демократизації суспільства

вище партійне керівництво 1982-1985 рр. виявилось морально і фізично неспроможним вирішувати нагальні проблеми суспільства

спроби боротьби із корупцією та порушеннями трудової дисципліни за часв Ю.Андропова не мали суттєвих результатів

курс на перебудову, проголошений М.Горбачовим, на початку мав переважно економічні цілі

з метою активізувати процес перебудови радянське керівництво погодилось на компроміс із лідерами дисидентського руху

гласність передбачала можливість повідомляти через засоби масової інформації про недоліки у житті суспільства і держави, вільніше висловлювати власну думку

у зв'язку із запровадженням принципу гласності стали відкритими для суспільства всі партійні та радянські архіви, в тому числі і документи політичних процесів 30-х років

партійне керівництво добровільно і активно впроваджувало політику гласності, широко залучаючи громадянське суспільство до обговорення всіх управлінських рішень

одразу після запровадження політики гласності в радянській державі не залишилось заборонених для обговорення тем і були зняті всі без винятку цензурні обмеження

Спілка письменників України

Інститут історії Академії Наук УРСР

Українська Гельсінська група

ЦК КПУ на чолі з В.Щербицьким

пошук компромісів в стосунках із США та країнами Заходу, пріоритет загальнолюдських цінностей над ідеологією

більш тісне згуртування країн Східної Європи довкола СРСР, посилення військової присутності СРСР в країнах Варшавського блоку

повну відмову СРСР від спроб втримати статус наддержави, різке однобічне скорочення стратегічних озброєнь

активізацію економічних та культурних контактів із країнами Заходу за умови збереження і посилення військового потенціалу СРСР

падіння Берлінської стіни та об'єднання Німеччини

розпад Організації Варшавського договору

вивід радянських військ із Афганістану

повернення кримських татар на батьківщину

так, оскільки індивідуальне підприємництво швидко поширилось на всю виробничу сферу

ні, оскільки форми індивідуальної трудової діяльності були поширені лише в сільському господарстві

ні, тому що індивідуальна трудова діяльність в умовах адміністративно-командної економіки була неможливою на практиці

ні, оскільки індивідуальні форми трудової діяльності поширювались переважно в торгівлі та сфері послуг і були мало розповсюджені у виробництві

запровадження у виробництво сучасних технологічних досягнень, децентралізацію управління промисловістю, підвищення матеріальної зацікавленості працівників

боротьбу із нетрудовими доходами, посилення державного контролю за якістю продукції, поглиблення економічної спеціалізації районів

активну співпрацю на міжнародному ринку, розширення іноземних інвестицій, створення вільних економічних зон

масову закупівлю провідних західних технологій виробництва, залучення до радянських підприємств іноземних фахівців, розширення міжнародної кооперації

не було здійснено реальних заходів щодо зміни найбільш шкідливих для розвитку економіки принципів адміністративно-командного управління

здійснені реформаторські заходи стосувались лише важкої промисловості і не змінили ситуацію в сільському господарстві та сфері послуг

населення всіляко гальмувало реформаторські заходи, не розуміючи їх змісту і мети

реформи здійснювались волюнтаристськими методами, занадто швидко і порушували існуючі економічні зв'язки між підприємствами

погіршення забезпечені товарами і продовольством, погані умови праці, зниження реальної заробітної плати

незгода шахтарів із проєктами передачі вугільних пластів і шахт у приватну власність

обурення шахтарів різким підвищенням заробітної плати в інших галузях промисловості, зокрема в металургії

політичними вимогами шахтарів, зокрема вимогами суверенізації УРСР