Початок "перебудови" (економіка)

визнання приватної власності

перехід до ринкової економіки

відмова від директивного планування

збільшення витрат на технічне переоснащення промисловості

уповільнення темпів економічного зростання

масові акції протесту — «мітингова демократія»

зростання світових цін на нафту і газ

розпад світової соціалістичної системи

розпад світової соціалістичної системи

«застій», кризові явища в усіх сферах життя суспільства

вимоги міжнародних організацій

масові виступи населення проти режиму

хронічний дефіцит, ажіотажний попит

стрімке зростання сільськогосподарського виробництва

гіперінфляція, грошова реформа

широка приватизація державних підприємств

«В Україні понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів»

«Продукція соціалістичної індустрії України зросла удвічі. Почали діяти нові підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)...»

«Характерним для цього періоду було суттєве зниження плану заготівель зерна, підвищення у 1,5—2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство...»

«За оцінками експертів у вітчизняному виробництві частка тіньового сектору фактично зрівнялась із часткою офіційною. Це явище супроводжувалося зростанням обсягу нелегального вивозу капіталу...»

запровадження госпрозрахунку на підприємствах

приватизація засобів виробництва

завершення грошової реформи

уведення зрівняльної заробітної плати

зміни на гірше, розвиток лише видобувної промисловості, навіть важка індустрія занепадала, характер економіки поступово ставав з індустріального аграрно-індустріальним.

зміни на краще, розвиток і важкої, і легкої індустрії, використання занепаду промисловості в інших республіках СРСР.

змін практично не відбулося, пріоритетний розвиток важкої промисловості, переважання незавершених індустріальних циклів, політика нераціонального розміщення та використання промислових потужностей.

суттєві зміни, втрата напівколоніального характеру промисловості, створення завершених виробничих циклів, пріоритетність наукомістких галузей, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

відсутність соціальної рівності, а внаслідок цього загострення суперечностей між соціальними верствами населення СРСР.

криза політичної надбудови, що спричинила зміну партійного керівництва Радянського Союзу і зокрема України протягом кількох років.

кризовий стан економіки, неможливість її дальшого розвитку без докорінних змін.

кризовий стан усіх ланок і сфер життя радянського суспільства, зокрема економіки, політичної сфери та соціальних відносин.

1982—1985 рр.

1984—1989 рр.

1985—1991 рр.

1987—1992 рр.

1, 3

2, 4

3, 5

2, 5

ліквідацію галузевої системи управління народним господарством.

освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу.

обмеження господарської самостійності промислових підприємств.

запровадження орендних і кооперативних форм господарювання.

упровадження однієї з «надпрограм» М. Хрущова.

здійснення економічних «реформ О. Косигіна».

виконання Продовольчої програми Л. Брежнєва.

реалізації політики «перебудови» М. Горбачова.