Політика коренізації в УСРР

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.

 розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату

розширення повноважень республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

 створення національних адміністративних районів, забезпечення культурних прав національних меншин

суцільну заміну на керівних посадах партійно-державного апарату представників інших національностей українцями

повне витіснення російської мови державною українською мовою з діловодства та засобів масової інформації

соціальної та економічної

 економічної та політичної

культурної та політичної

соціальної та культурної

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

стимулювати розвиток української культури

 подолати масову неписьменність дорослого населення

політика більшовиків, що передбачала додаткову увагу розвитку сільського господарства

політика ВКП(б), що передбачала запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, залучення в члени партії та у виконавчу владу українців

комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років

політика повної ідеологізації всього суспільства, масових репресій, переслідувань інакомислячих, особливо інтелігенції

1914-1918

1917-1921

1921-1928

1923-1933

Виконання зобов'язань, взятих на себе більшовиками на Генуезькій конференції

Формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток більшовицьких республік

Бажання навчити українській мові шахтарів Донбасу

Потреба досягнення компромісу з селянством, прагнення розширити соціальну базу своєї системи

Намагання більшовицької влади очолити і контролювати процес національного відродження, залучивши до партії і до управління республікою представників неросійських народів

Бажання залучити до співпраці представників українського буржуазно-демократичного руху

12 жовтня 1924 року

30 грудня 1922 року

17 жовтня 1922 року

21 вересня 1924 року

13 жовтня 1923 року

18 жовтня 1921 року

7 липня 1924 року

6 листопада 1919 року

А. Шептицький

Й. Сліпий

В. Липківський

Л. Гузар