Політика українізації (коренізації) (1921-1928 рр.)

Додано: 31 січня
Предмет: Історія України, 10 клас
10 запитань
Запитання 1

У результаті здійснення в Україні в 1920-ті — на початку 1930-х рр. політики коренізації було:

варіанти відповідей

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату

розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи за кордоном

Запитання 2

Упровадження на початку 1920-х рр. політики коренізації партійно-радянським керівництвом СРСР мало на меті:


варіанти відповідей

стимулювати розвиток української культури

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

подолати масову неписьменність дорослого населення

Запитання 3

У 1925 р. в УСРР налічувалося 79,1 % шкіл з українською мовою навчання. У 1930 р. ця цифра зросла до 85 %. Що обумовило таке зростання?

варіанти відповідей

утворення Всеукраїнської академії наук

здійснення владою політики українізації

входження УСРР до складу СРСР

відновлення діяльності університетів

Запитання 4

Яких сфер життя суспільства політика коренізації торкалася найбільше?


варіанти відповідей

економічної та політичної

соціальної та економічної

культурної та політичної

соціальної та культурної

Запитання 5

Сутність поняття «українізація»:



варіанти відповідей

запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.

обов’язковість української мови для партійних і державних працівників, запровадження навчання в школах лише українською мовою, організація культосвітніх закладів, видання книг і преси українською мовою.

запровадження державності української мови, здобуття вищої освіти тільки українською мовою, підготовка і висування кадрів української національності у партійні та державні органи.

добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.

Запитання 6

Зібрання, на якому було ухвалено рішення про початок коренізації:


варіанти відповідей

VI Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1921 р.).

VII Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1922 р.).

XII з’їзд РКП(б) (квітень 1923 р.).

II Всесоюзний з’їзд рад (січень 1924 р.).

Запитання 7

Завдання, яке ставила влада, запроваджуючи українізацію:


варіанти відповідей

перебудова культури в Україні на ідеологічних засадах марксизму.

поширення культурних досягнень українських діячів культури в інших радянських республіках, передусім у РСФРР.

розбудова української державності та незалежності.

утвердження національної свідомості та патріотизму серед українців.

Запитання 8

Група населення, що чинила опір проведенню українізації:


варіанти відповідей

більшість населення, що у важких післявоєнних умовах не сприймали ідей відродження української культури.

державні чиновники та партійні функціонери, переважно не українці, яким інтереси українського культурного відродження були чужі, наприклад, Дмитро Лебідь, виступив з «теорією боротьби двох культур».

значна частина селянства, яка в силу своєї неосвіченості, не розуміла важливість процесу відродження української мови та культури.

українська інтелігенція, що не хотіла співпрацювати з більшовиками, вважаючи політику українізації тимчасовою й обмеженою.

Запитання 9

У якому уривку з історичного джерела відображено одну з причин упровадження в Україні на початку 1920-х рр. політики «коренізації»?

варіанти відповідей

«Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках... Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво — це означає затримати його розвиток...»

«Замість того, щоб... розвивати зв’язок з культурою братнього російського народу ...частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом...»

«Зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас. ...віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі...»

«Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму...»

Запитання 10

Яку політику більшовиків С. Петлюра характеризував таким чином:

«У цьому напрямку нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні...»?

варіанти відповідей

«воєнний комунізм»

неп

коренізацію

колективізацію

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест