Повість І. Нечуя-Левицького " Кайдашева сім`я"

часи козаччини

часи кріпацтва

пореформений період

період реакції

нагнітання сцен сварок, колізій

 розгортання подій переважно в одному селі

детальний опис весілля Карпа і Лавріна

розкриття характерів героїв через діалоги

класицизму

романтизму

реалізму

сентименталізму

кохання і стосунків у сім'ї

батьків і дітей

народної моралі

митця і суспільства

хлопці не поважали дівчат і сміялися з них

 Карпо й Лаврін не бачили у своєму селі гідної собі пари

брати мріяли про багатих наречених

кожен із хлопців вибирав собі дівчину відповідно до свого характеру

зароблені гроші пропивав у шинку

віддавав зароблені гроші в борг і забував про них

зароблені гроші програвав у карти

любив позалицятися до чужих молодиць

 свекруха взялася повчати невістку, звалила на неї всю важку роботу

старі Кайдаші зайняли собі кращу кімнату, а молода сім'я тіснилася в комірчині

Кайдашиха не довіряла Мотрі варити обід, щось робити в хаті

свекруха сміялася з одягу Мотрі, дорікала бідністю

до втечі в Київ

до повернення в батьківський дім

до спроби самогубства

до скарги священникові

персонажами твору є Лаврін та Карпо

Події у творі відбуваються у селі Семигори

 за жанром повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького соціально-побутовий роман

сім’я Кайдашів не мала своїх прототипів

сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель.

 життя типової селянської родини

родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва

життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини

 Маруся

Мотря

баба Палажка

Мелашка

Мелашка

Маруся

Мотря

Палажка

мотовило

полотно

горщики

груша

Кайдашиха вибила око Мотрі

Мотря виколола око Кайдашисі

Мотря розбила глек об голову Мелашки

Карпо побив дітей Лавріна

щоб не потопати у воді через гріхи

щоб покинути пити горілку

щоб потрапити до Раю

щоб у родині був лад

дуже гарну і покірну

гарну і щоб серце було з перцем

хазяйновиту і багату

багату і норовливу

з опису села Семигори

з опису села Петриківка

з опису краєвидів України

з опису портрета Кайдашихи

уживання старослов'янізмів в описі побутової сцени

змішування стилів — високого епічного з побутовим

поєднання логічно несумісних, протилежних понять

гротескні характеристики членів родини

заклик боротися за кращі умови життя

уславлення волі як необхідної умови людського існування

висміювання жорстокості й дріб’язковості в людських стосунках

 віра в красу народної душі, вболівання за селянську долю

Кайдашиха

Мотря

Мелашка

 баба Палажка

Кайдашиха

Мотря

Мелашка

баба Палажка