Повість "Інститутка " Марка Вовчка

Ольга Кобилянська

Ліна Костенко

Марко Вовчок

Леся Українка

Устина

Катря

бабуся

Прокіп

І. Я. Франкові

Т. Г. Шевченку

Г. С. Сковороді

І.П.Котляревському

"Ніхто не знає, що його в житті чекає".

"Журбою поле не перейдеш, та й од долі не втечеш".

"Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш".

"Які люди, таке і життя буде".

сентименталізму

натуралізму

романтизму

реалізму

"Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, з солом'яним бриликом на колінях, з здивовано направленими на мене очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі".

" І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!.. "

«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носикомЦ".

«Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані».

"Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю».

 "А я зроду така вдалася. Уродись, кажуть, та і вдайся... Було, мене й б'ють (бодай не згадувать!) — не здержу серця, заплачу; а роздумаюсь трохи — і сміюся. Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче, — то так і моє лишенько. Якби мені за кожною бідою моєю плакати, досі б і очі я виплакала".

"Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті – усе не так, як хто інший: так усі й дивляться, і так усякому на душі, мов сонечко світить…»

"Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той лист, мабуть, ще з півдороги. І ждала. Прийде до пошти, сяде на поріжку — тонесенька, тендітна, в благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами — і сидить, сяє жовтими кучерями з-під чорної хустки..."

Косач

Маркович

Вілінська

Білозерська

Зображення життя панів кінця ХІХ ст.

Наростання стихійного протесту селян проти кріпацтва

Зображення повстання проти соціального гноблення

Перші прояви непокори поміщикам

Протиставлення моралі панів та їхніх кріпаків

 Життя переселенців, які вимушено залишили свою батьківщину

 Національно-визвольну боротьбу українського народу

Тогочасну загарбницьку політику Російської імперії

 Тяжке становище кріпаків та наростання стихійного протесту

невміння відстоювати свою думку;

непрофесійність лікаря;

неосвіченість;

аморальність армійської освіти, взаємин і способу життя;

залежність від дружини-деспота, покірність, які перетворюють чоловіка на байдужого спостерігача насильства і жорстокості.

Прокіп

полковий лікар

Назар

панський управитель

психологічна повість

соціально-побутова повість

історичний роман

оповідання

не личить панам

була стара

бабця була хвора

тому що стара пані виконувала роботу не так, як хотіла панночка

не прибрала

не догодила із зачіскою

не догодила із одягом

прибирала в кімнаті так, як не подобалося панночці