Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 — на початку 1950-х рр. (радянізація західноукраїнських земель)

у переселенні українців західних областей до центральних і східних областей УРСР

в уніфікації всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР

у репресіях проти священиків Української греко-католицької церкви

у придушенні збройної боротьби підпілля ОУН і загонів УПА

колективізації сільського господарства

відбудови народного господарства

індустріалізації промисловості

культурної революції

Гавриїл Костельник.

Мирослав-Іван Любачівський.

Йосип Сліпий.

Андрей Шептицький.

ліквідація Берестейської церковної унії і повний розрив з Ватиканом.

налагодження рівноправних партнерських стосунків з РПЦ.

обрання нового митрополита УГКЦ.

реорганізація УГКЦ в УПЦ.

1939 р.

1944 р.

1946 р.

1949 р.

відбувалася з деякими незначними порушеннями статутних вимог.

відбувалася з дотриманням принципу добровільності вступу селян у колгоспи.

відбувалася із значними порушеннями принципу добровільності, але після втручання зверху недоліки були виправлені.

відбувалася насильницькими методами, супроводжувалася збройною боротьбою та масовими депортаціями населення.

індустріалізація

колективізація

"культурна революція"

депортація

індустріалізація не успадкувала традиційні недоліки радянської системи промисловості: диспропорцію в розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої, домінування кількісних показників над якісними

досить високі темпи промислового розвитку

відбулися зміни в традиційних галузях виробництва — лісовій та нафтодобувній

виникли нові для західних областей галузі індустрії — металообробна, машинобудівна, приладобудівна, електролампова, інструментальна, хімічна; були реконструйовані й розширені деревообробна, харчова, нафтодобувна, гірнича

було запроваджено радянську систему освіти

відбувалася надмірна ідеологізація освіти, покликана виховувати населення в комуністичному дусі й знищити в нього національну самосвідомість

у вищих навчальних закладах лекції читали українською мовою

значних масштабів набули репресі їпроти західноукраїнської інтелігенції — місцевих освітян, працівників бібліотек, музеїв, культурних товариств

утворення спочатку тимчасових, а потім постійних місцевих органів влади

здійснювалися націоналізація промисловості, реквізиції цінностей у банках,одержавлювалися житловий фонд, сфера торгівлі, установи культури, навчальні заклади

оголошувалися державною власністю залізничний транспорт і вся сфера його обслуговування, ліси, надра, конфісковували великі маєтки

не булопорушення законів і прав людини, упередженого ставлення

наявністю місцевих спеціалістів інженерно-управлінської ланки

одночасністю здійснення процесів відбудови, індустріалізації, колективізації і «культурної революції» форсованими темпами

неоднозначним сприйняттям населенням соціальних перетворень,що здійснювалися владою, пасивним і активним опором радянізації

слабкістю економічного потенціалу регіону (лише 4 % населення працювало в промисловості)

депортація

радянізація

репатріація

етнічні чистки