Повторення матеріалу (числ. займ)

А. 3 малого джерела велика річка починається.

Б Цибуля від семи недуг лікує

В Умій їздити, умій і доглядати.   

А Ні/хто, ні/з/ким, ні/на/що, ні/в/кого

Б Ні/ким, ні/що, ні/скільки, ні/котрий.

В Ні/до/чого, ні/в/чому, ні/який, ні/з/чим

Г Ні/за/що, ні/ким, ні/який, ні/в/кого

А.  Числівник — це службова частина мови, що називає число, кількість предметів і порядок їх при лічбі.

Б. Числівник — це самостійна частина мови, що називає число, кількість предметів і порядок їх при лічбі.

В. Числівник — це самостійна частина мови, що називає ознаку, кількість предметів і порядок їх при лічбі.

Г. Числівник — це самостійна частина мови, що називає дію, кількість предметів і порядок їх при лічбі.

А. кількісні

Б. якісні

В. заперечні

Г.відносні

Д. порядкові

А. простими

Б.  двоскладовими

В.  складними

Г.  складеними

Д.трикореневими

А. шестиповерховий

Б. четвертий

В. триденний

Г. двадятирічний

А. чверть

Б. сім

В. сотня

Г. вісімка

Д. десятий

А Ніхто, нічий

Б Казна-що, нікого.

В Якийсь, будь-який.

Г Ніхто, скільки.

А. 40-тисячний, двісті п'ятдесят третій, дев'ятнадцятий

Б. п'ятдесятий, п'яти мільярдний, шістсот двадцятитисячний

В. чотирнацять, двацятитисячний, восьмисотий

Г.  50-тисячний, вісімдесят, шістнадцятий

А. шоста година п’ятнадцять хвилин

Б п’ятнадцять хвилин сьомої

В. чверть на сьому

Г.чверть по шостій

Р.в. ста вісімдесяти семи

Д.в. сто вісімдесяти семи

З.в. ста вісімдесят сім

О.в. ста вісімдесятьма сіма

М.в. (у) сто вісімдесяти семи

Р. в. трьохсот п’ятдесяти шести

Д. в. трьомстам п’ятдесяти шести

Зн. в. триста п’ятдесят шість

Ор. в. трьомастами п’ятдесятьма шістьма

М. в. (на) трьохсот п’ятдесяти шести

А взяти його зошит;

Б схвалити мій проект;

В запросив її в кіно;

Г знає своє місце.

А заперечного;

Б неозначеного;

В присвійного;

Г особового.

1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г

1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В

1-В, 2-Б, 3-А, 4-Г

А без будь-яких пригод;

Б хтозна-які питання;

В ні ким не визнаний;

Г чомусь не заперечу

я, ми, ви

ти, вони

він, вони

воно, я

А відмінюються всі слова;

Б відмінюється перше й останнє слово;

В відмінюється останнє слово

Г останнє слово може відмінюватись або залишатись незмінним.

А через дефіс;

Б разом (одним словом) ;

В окремо (двома словами);

Г разом або окремо, залежно від того, яким членом речення виступають.

А першого, другого, третього, четвертого, п’ятого;

Б першим, другим, п’ятим, третім, четвертим;

В першому, другому, третьому, четвертому, п’ятому;

Г шостому, четвертого, одинадцятим, двадцятому.

А Сьогодні він отримав одиницю

Б Це було вже не вперше.

В Він замислився, як нарешті отримати хоча б сімку.

Г Назавтра треба було вивчити п'ять предметів.

називного відмінка

родового відмінка

місцевого відмінка

давального відмінка

ні/який, ні/до/чого, бозна/з/ким

де/чий, аби/з/ким, будь/що

будь/хто, скільки/небудь, казна/що;

А. 1-а, 2-б, 3-г

Б.1-б, 2-г, 3-а,

1 - В; 2 - Г; 3 - А.

А ста сімдесяти чотирьох;

Б ста семидесяти двох;

В стома сімдесятьма двома;

Г дохстами восьмидесятьма сімома.

А. себе, когось, дехто, будь-кому, їй;

Б. їхнього, чийогось, його, цієї, хтозна-кого;

В.   нікотрого, ніскільки, самого, ніщо, собі;

Г.  її, того, жоден, абиякий, казна-чого.

А тр...х, міл...ярд, дев'ят...сот, чотир...ох

Б шіст..., двадцят... вісім, сорок дев'ят..., п'ят...сот

В кіл...кадесят..., дванадцят..., шіст...надцят..., шіст...сот

Г одинадцят..., дев'ят..., чотир...ома, п'ят...ма

1

2

3

А

Б

В

Г

А) Двадцятеро — числівник, початкова форма — двадцятий, простий, порядковий, вжито в Р.в., в реченні — підмет.

Б) Двадцятеро — числівник, початкова форма — двадцять, простий, кількісний, ціле число, збірний, вжито в Н.в., в реченні — обставина.

В) Двадцятеро — числівник, початкова форма — двадцятеро, складний, кількісний, збірний, вжито в З.в., в реченні разом з іменником — додаток.

Г)Двадцятеро — числівник, початкова форма —двадцять, простий, кількісний, вжито в М.в., в реченні — обставин

Д) Двадцятеро— числівник, початкова форма —двадцятий, порядковий, вжито в Р.в., в реченні — підмет.