Правила вживання апострофа. Самостійна робота.

Крем...яний, мавп...ячий, об...єднання, роз...яснення;

різьб...яр, прислів...я, під...южування, верб...я;

призьб...яний, острів...янин, узгір...я, риб...ячий;

зап...ястний, стерв...ятник, верф...яний, черв...як.

жираф...ячий, Лук...янівка,

брукв...яний, р...ясний,

пір...їна, Стеф...юк,

Дем...ян, бур...ян. 

від...їзний, 

Бр...янський, 

р...ясний, 

дзв...якнути, 

в...язи, 

тім...я.  

з...явитися

від...їзд

без...язикий

роз...яснити

з...економити

пів...яру

бур...я,

сузір...я,

кр...юк,

Р...єпін

бур...ян, 

солом..яний,  під...яр...я, пір..я;

з...їдять, з...ять, Мар...яна;

мавп...ячий, п...ють, п..ять;

Р...язань, в...язи, Вороб...йов.

Кропив’яне сім’я. 

Солома солом’яна. 

Впястися п’явкою. 

Як на пень з’їхав. 

пам..ятник Р..єпіну, династія Р..юриковичів,

медв..яні пахощі, сап..янові черевички, прицв..яхована дошка, 

мальовниче подвір..я, р..яхтить повітр..я, роз..ятрювати біль,

рутв..яний вінок, Різдв..яне дійство, посв..ячений хліб, 

В однім Дунаї скупані слов’яни, і воля в них – одна! (М.Рильський.) 

І відчували грек і печеніг відлуння кроків князя Святослава. (В.Симоненко.)

Народна пам’ять правду збереже. (М.Самійленко.) 

І лютувала зайди й недоріки, щоб наш народ зробився без’язиким. (О.Ковальчук.) 

В усіх варіантах слова записані правильно.

В’ятичі – давнє східнослов’янське плем’я. (З підручн.) 

Я – мала кровинка в твоїх венах, де слов’янська завязь не згаса. (Д.Луценко.)

А Рось кипіла в кам’яному ложі. (Л.Костенко.) 

Б’є осінь в бубон золотий холодними вітрами. (В.Сосюра.) 

П’ємонт, Женев’єва, прем’єра, кар’єра.

бюрократ, фюзеляж, пюре, бюст.

к’янті, Руж’є, Монтеск’є, мишяк.

ад’юнкт, ад’ютант, інєкція, кон’юнктура.