Правила вживання м'якого знака

міл..ярд, сіл..ський, корол..вський

бал..ка, україн..ський, св..ято

Солов..йов,л..отчик, вуз..кий

Хар..ків, ковал..ський, Гал..чин

Так

Ні

Не завжди

У залежності від питання, яке ставиться до слова

 шістьсот

  шіст сот

шістсот

  шістисот

  різ...бяр, учител...с...кий, брин...чати

  голівон...ка, сон...ця, таріл...ці

 краплин...ці, близ...ко, сіл...ю, кочержил...но

 ін...ший, дзелен...чати, вір...те

ремін..чик

нян..чити

Олен..ці

дитин..ці

після літер, які позначають м'які приголосні д, т, з, с, ц, л, н, у кінці слова та складу;

після літер д, т, б, п, ц, л, н, якщо вони передають м’які приголосні звуки [д΄ ], [т΄ ], [б΄ ], [п΄ ], [л΄ ], [ц΄ ], [н΄ ];

після літер, що позначають м’які приголосні звуки у середині складу перед літерою а;

у буквосполученнях -льц-, -ньц-, -ньч, -льч, що походять із –льк-, -ньк-.

після літер д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова або складу;

після літер д, т, з, с, ц, ж, ш у словах іншомовного походження та р;

після р у кінці слова;

після літери л навіть перед наступним м’яким приголосним звуком.

поставте, ненчин, вірте;

менший, мисці, кінский;

ялинці, Галинці, соньця;

пончик, камінчик, мізинчик.

після літер д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова або складу перед наступним твердим приголосним звуком;

у середині слів після літер д, т, з, с, ц, л, н, р на позначення м’якості приголосного звука;

після літери л перед наступним м’яким приголосним звуком;

між двома м’якими приголосними.

кобзар…, тан…ці, лял...чин, близ...кий;

стан…те, слиз...кий, злаз…те, т...охкати;

куз…ня, скандал…ник, ін...ший, лял…ці;

тіл...ки, біл…мо, дев’ят...сот, кул...гати.

Парасьці, тополці, кузьня;

сопільці, бурульчин, тонший;

матінці, яблунці, Ніньці;

учительчин, няньці, рибалці.

бойовий, працевитий, кобзар;

пеньок, майорить, секретарь;

мільйон, рибоньці, мудрець;

бадьорість, льох, грільці;