Правопис часток

будь/як, отак/то, бозна/ скільки

все/ж/таки, такий/от, казна/що

невже/таки, тільки/що, годі/бо

ані/хто, як/небудь, казна/чому

скажи/но, що/року, будь/чому

будь/хто, якби/то, що/не/день

казна/коли, аби/кого, хтозна/що

чого/небудь, як/то, де/котрий

будь/як, що/небудь, зумів/таки

от/так, будь/кому, хтозна/як

навряд/чи, тут/таки, казна/де

де/коли, правда/бо, будь/чого

які/ж/бо, колись/то, що/небудь

отож/бо, ну/бо, таки/прийшов

отак/бо, скажи/но будь/звідки

На те й лихо, щоб з тим лихом битись.

Отаке то на сім світі роблять людям люди.

Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?

Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

І знову думать заходивсь про те ж таки, що вчора.

А серце таки рветься до кращого життя.

О, якби-то листя, листя не жовтіло...

А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.

"Що ж то за краса!" - шепотять дівчата.

Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.

дарма/що, іди/но, будь/коли

таки/так, тільки/но, будь/як

все/таки, так/от, аби/що

отакий/то, як/небудь, казна/що

хтозна/де, хіба/що, будь/коли

Щастя не шукають, а таки здобувають.

І все-таки не легко буть собою.

Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!

О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою.

Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.

Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.

Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.

Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.

Як/би відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.

Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.

Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.

Що/б жить - ні в кого права не питаюсь!

Що/б не трапилося - будь людиною.

Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Я мушу книжки читати, що/б очі мої не осліпли.

де/коли, аби/як, годі/бо

що/тижня, немов/би/то, ані/скілечки

де/котрий, тут/таки, як/найліпше

ніби/то, ледве/що, аби/куди

з чим/небудь, неначе/б, коли/б/то