Правопис часток

Нема на світі України, Немає другого Дніпра... (Т. Шевченко)

Бог создав вас не на те, Щоб ви неправді поклонились!.. (Т. Шевченко)

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались... Не плакали б діти, мати б не ридала...(Т. Шевченко)

І світ ясний, не вечерній Тихо засіяє...(Т. Шевченко)

сказав/таки, хтозна/чому

їй/богу, чим/дужче

будь/ласка, дарма/що

читай/бо, слухай/но

тільки/що, стій/бо, аяк/же

авже/ж, нехай/зайде, говорив/же

сказав/би, хоч/куди, казна/що

хтозна/як, отакий/то, коли/небудь

із займенниками та прислівниками, від яких відокремлюється прийменником

у заперечних займенниках і прислівниках

для заперечення наявності предмета чи ознаки, у стійких словосполученнях без дієслова-присудка

зі словами усіх частин мови

ні/світ/ ні/зоря, ні/один, ні/від/кого

ні/трошки, ні/чому, ні/куди, ні/в/року

ні/звідкіля, ні/в/кому, ні/телень, ні/по/чому

ні/чогісінько, ні/в/сих ні/в/тих, ні/коли, ні/з/ким

не/волити, не/вдовзі, не/зроблено, не/гайний

не/славити, не/зовсім, не/досяжний, не/випито

не/спокій, не/зчутися, не/сказанно, не/дописаний

не/можна, не/закінчено, не/сьогодні, не/дарма

хтозна-скільки, будь у кого, хтозна в якому, аби в чиєму

ні з кого, казна-котрий, де з чого, абискільки

бозна-який, хтозна-що, казна-хто, якийсь

хто зна що, аби-який, нівщо, казна чий

 хто-небудь, деякий, щось, абихто

ні/хто, ні/з/чим, ні/при/якому, ні/чийому

 ні/чим, ні/на/кому, ні/якому, ні/кого

ні/з/ким, ні/за/що, ні/хто, ні/в/кого

ні/про/що, ні/перед/чим, ні/від/кого, ні/до/якого

ні/який. ні/чий, ні/якого, ні/ким

ні/що, ні/з/чим, ні/чого, ні/якого

ні/чого, ні/який, ні/хто, ні/на/що

ні/до/кого, ні/чийого,ні/хто, у ні/чому

ні/ким, ні/чому, ні/для/кого, ні/скількох

ні/чиїм, ні/котрого, ні/якими, ні/скільки

будь-чий, дечиїх, ні до кого, казна-хто

 нічий, будь-кого, аби-що, що-небудь

будьхто, дечиїх, ніскільки, казна-чим

де-яких, будь з ким, який-небудь, дехто

аби-кого, ніщо, де з ким, ніякими

В серцях у нас не/витончена мука, а радість голосиста і дзвінка.

Я закоханий палко, без міри у не/бачену вроду твою.

Народе мій, титане не/поборний, що небо підпирає голубе.

Ішли назустріч вічності і смерті дружини не/покірливих слов’ян.

Пройдеш ти, лишивши світлу не/вгамовану мені печаль.

Вже не/далеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлогі крони кленів.

Коли засне глибоко місто не/спокійним сном, вона приходить здалеку до мене.

Загула флейта, мов осіння не/погода під стріхою.

У гущавині лісу не/вгамовно витьохкували солові, віщуючи прихід ранку.

Куди не/глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом.