Правопис прислівників

по/польськи, на/вхрест

на/весні, в/основному

на/гору, по/іншому

не/сказанно, у/день

Про Дике поле нагадують тільки козацькі чи скіфські могили, що де/не/де мріють у степу.

В/мить злетівся цілий хор комарів.

Цей будинок збудований по/їхньому проекту.

Не/подалік брязнув ланцюг від човна у передранковій тиші.

з діда/прадіда, будь/ласка

хтозна/куди, тет/а/тет

раз/у/раз, давним/давно

мало/помалу, день/у/день

Осінь - це життя, що гомонить по/своєму

Він довго гуляв по/своєму саду, милуючись розквітлими деревами.

По/своєму полю крокував господар.

По/своєму ліжку простягай ніжку.

брати на себе за/багато

попередити в/останнє

домовитися в/останнє побачення

повертатися з роботи до/дому

донедавна, находу, без сумніву

споконвіків, нащастя, по-латині

вряди-годи, до вподоби, нажаль

до побачення, бозна-як, раз у раз

під/час, натще/серце, у/ночі

до/речі, все/одно, по/черзі

як/слід, по/друге, з/верху

за/молоду, на/щастя, до/вподоби

хтозна/скільки, аби/як, де/небудь

будь/що/будь, по/перше, пліч/о/пліч

по/двоє, як/не/як, день/у/день

поки/що, часто/густо, до/смаку

способу дії

часу дії

місця дії

мети дії

підмет

присудок

означення

обставина

суфіксальний

префіксальний

префіксально-суфіксальний

безафіксний

багато - більше - найбагато

глибоко - глибше - найглибше

товсто - товсше - найтовсше

тяжко - тяжіше - найтяжіше