Правопис прислівників

заввишк..., двіч..., поноч...

по-заяч..., укуп..., сьогодн...

навскок..., заоч..., навесн...

до реч..., опівноч...,утрич...

по-ведмеж..., нітрох..., вноч...

по-вовч..., мовчк..., щомит...

залюбк.... завширшк.... насторож...

потайк..., невтямк..., безвіст...

по/українськи, на/вхрест, по/тиху

з/висока, на/вшпиньки, уві/сні

у/день, не/сказанно, на/весні

що/вечора, на/щастя, спід/лоба

що/разу, на/рівні, з/вечора

з/середини, в/цілому, по/підтинню

по/підвіконню, з/рання, до/вподоби

ані/трохи, над/вечір, на/світанку

по/волі, по/польськи, на/стільки

під/ряд, до/вподоби, спокон/віку

чим/далі, з/верху, на/швидкуруч

чим/дуж, над/вечір, по/латині

на/пам`ять,на/сам/перед, на/щастя

в/цілому, у/п`ятьох, у/переміш

на/виворіт, по/всяк/час,до/пізна

на/впроти, з/ненацька,до/ладу

куди/небудь, до/віку, ані/скільки

день/у/день, де/не/де, як/не/як

коли/не/коли, са/на/сам, по/українськи

віч/на/віч, по/своєму, повік/віків

кінець/кінцем, куди/небудь, по/мисливськи

раз/у/раз, казна/де, хтозна/скільки

все/одно, по/моєму, по/маленьку

хтозна/куди, ледве/ледве, з давніх/давен

по/правді, сам/на/сам, по/переду,

до/побачення, без/кінця, по/черзі

як/слід, у/ночі, без/перестанку

по/всякчас, з діда/прадіда, з/року/в/рік

Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе що/дня.

В/день такий розцвітає весна на землі.

На/дворі повітря було чисте, бадьоре.

Вивчення на/пам`ять має бути свідомим.

Осінь-це життя, що гомонить по/своєму.

Він приїхав до нас у/перше.

На/пам`ять усі скаржаться, а на розум- ніхто.

Тепер будемо хазяйнувати в/двох.

Річка тече по/волі, стиха.

Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі.

Роботу було закінчено в/день.

Побачилися в/день зуустрічі.