Правопис прислівників 7-А

ні/звідки, на/око, у/горі, аби/куди

с/початку, під/час, ані/трохи, за/мало

де/коли, раз/у/раз, з/давна, на/зустріч

у/ночі, у/трьох, до/нині, ні/за/що

у/голос, до/ладу, на/диво, на/щастя

без/наміру, в/цілому, як/слід, на/ходу

до/вподоби, до/смаку, рік/у/рік, на/пам᾽ять

на/радість, у/вічі, на/довго, уві/сні

казна/коли , десь/інде, по/нашому, де/не/де

з діда/прадіда, по/іншому, як/от, до/вподоби

хтозна/де, коли/не/коли, на/бік, будь/як

неждано/негадано, по/третє, на/гора, на/вибір

Кожна пісня, що давно відома, по/новому може зазвучати (Л.Дмитерко)

Співала над нами завія зимова, і плач у ній чувся коли/не/коли (Л.Первомайський)

Дивіться час/від/часу вгору, дивіться час/від/часу в гори (В.Коротич).

По/переду з-за гори вставала синя хмара (О.Гончар).

щоде..о, натхне..о, гума..о, відмі..о;

вчас..о, ра..о, стара..о, приєм..о;

 бездар..о, невтом..о, зим..о, безупи..о;

щоріч..о, серйоз..о, впевне..о, свяще..о. 

по/козацьки, зроду/віку, пліч/о/пліч, хтозна/де;

де/не/де, віч/на/віч, казна/де, раз/у/раз;

по/перше, по/нашому, по/українськи, по/малу;

по/твоєму, по/лисячи, по/п'яте, по/двоє.

з ранку до вечора, ліворуч, зроблено, на диво;

вибрано, сумно, рішуче, вільно;

зробивши, вчора, день за днем, гірко;

голосно, рано, швидко, ліворуч.

невпи...о, обмеже...о, щоде...о

притама...о, несказа...о, виправда...о

сполоха...о, визначе...о, нежда...о

незмі...о, стурбова...о, незбагне...о

нашвидку, праворуч, нарівні

красиво, вдесятеро, впевнено

віддавна, завидна, дочиста

весело, стиха, навесні

з/дня/на/день, будь/де, по/братньому

по/християнськи, далеко/далеко, казна/коли.

до/речі, ледве/ледве, коли/небудь.

Не/ чесно здобуті радощі обертаються на прикрощі.

Слухай не/ довго, а уважно.

Не/ гоже хвалити у вічі й ганити позаочі.

від/нині, без/угаву

мимо/хіть, на/весні

до/недавна, по/українському

на/око, ні/де