Прислівник. Правопис прислівників.

незрівнян..о, старан..о, віддален..о

спросон..я, попідтин..ю, щоден..о

зран..я, відмін..о, спокійн..о

сон..о, навман..я, доречн..о

поімен..о, вогнен..о

бездоган..о, рівноцін..о

рівн.о, навман..я

рутин..о, спросон..я

страшенно, єхидно

доблесно, безупино

докладно, глибинно

благословенно, зачаровано

без/угаву, по/двоє, в/міру 

віч/на/віч, на/гора, по/моєму

день/у/день, по/українськи, на/добраніч

по/перше, по/твоєму, в/цілому

на/в/почіпки, мимо/хідь

по/третє, на/одинці 

по/дружньому, в/літку 

від/тепер, по/солов’їному

по/українськи, на/одинці

по/чернігівськи, по/нашому

по/чеськи, по/черзі

по/шепки, віч/на/віч

ні/коли, на/впроти, з/вечора

на/рівні, під/ряд, віч/на/віч

на/переваги, на/взнак, раз/у/раз

куди/небудь, з/ненацька, за/раз

за/довго, поза/вчора, без/вісти

хоч/не/хоч, на/гора, по/моєму

без/угаву, по/двоє, в/міру

ні/куди, з/дня/на/день, до/побачення

аніскільки, в цілому, несхитно 

над міру, аби куди, опівночі 

спід лоба, сяк-так, без жалю

по латині, навскоси, чимало

Він зачепив тебе (не)навмисно.

Цей чоловік (не)спокійно поглядав на двері, наче чекав когось.

Заходь у воду, не бійся, тут (не)глибоко, а мілко.

Хлопець говорив (не)весело.

Хто вранці плаче, той увечері сміється.

Ластівки низько літають – дощ обіцяють.

Легко на серці в щасливої неньки.

І лід дасть іскру, як дуже потерти. 

Нестерпно бути мертвим за життя.

Ніде щиріше не співають, як на війні.

Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.

Глянь кругом себе — рай найкращий.