Правопис прислівників разом, окремо і через дефіс

ні/коли, на/півдорозі, з/вечора;

на/переваги, на/взнак, раз/у/раз;

куди/небудь, з/ненацька, за/раз;

на/рівні, під/ряд, віч/на/віч.

з/дня/на/день, по/третє, в/решті/решт, на/радість;

на/жаль, рік/у/рік, сама/самотою, до/пари;

де/не/де, в/літку, по/перше, хоч/не/хоч;

сам/на/сам, будь/коли, з роду/в/рід, на/ходу.

сама/самотою; часто/густо/ з діда/прадіда

кінець/кінцем; з/над/вору; сам/на/сам

будь/на/чому; віч/на/віч; всього/на/всього

казна/кому; на/гора; по/латині.

Поїхали спочатку в/перше село, потім - далі

Вони в/двох хутенько піднялись на гору

У/перше ми зустрілися давно

На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре

Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі

З/верху гори відкривається чудовий краєвид

Вони в/трьох розробили проєкт.

В/останнє бачилися взимку.

В/останнє повідомлення забув уписати код.

Вивчити шлях на/впомацки.

з діда/прадіда, будь/ласка, по/синівськи

день/у/день, мало/помалу, ледве/ледве

хтозна/куди, тет/а/тет, з давніх/давен

раз/у/раз, десь/не/десь, давним/давно

по/середині, по/київськи, по/третє

час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як

кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де

по/латині, по/дитячому, по/свійськи

без/ліку, сам/собою, повік/віки, такий/сякий 

по/латині, по/дитячому, по/свійськи, хтозна/скільки 

на/щастя, в/цілому, в/основному, уві/сні 

на/виворіт, у/переміш, по/перше, від/давна 

на/впростець, з/висока, за/молоду, без/перестанно

не/далеко, босо/ніж, хіба/що, аби/де 

ліво/руч, ні/коли, якось/то, в/ранці 

ні/трохи, де/далі, хтозна/якого, все/таки

в/перше, у/тричі, де/коли, не/впинно

по/польськи, до/щенту, на/весні, до/речі 

на/вхрест, в/основному, в/цілому, з/висока

на/четверо, по/своєму, з/верху, на/пам’ять 

по/тиху, уві/сні, на/жаль, на/гору 

на/вшпиньки, з/середини, за/панібрата, не/сказанно

сам/собою, повік/віки, такий/сякий 

кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де 

по/латині, по/дитячому, по/свійськи 

час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як

по/середині, по/київськи, по/третє