Правопис сполучників

начеб(то), тож(бо), якби(то), але(ж)бо

тоб(то), ніби(то), коли(б)то, мовби(то)

тому(то), тільки(но), тим(то), отож(то)

отож(бо), якби(ж)то, цеб(то), тому(то)

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...

Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.

(Що)б ви не думали, а я буду працювати.

(Як)би краще виконати завдання?

Не думай (про)те, що сталося.

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

(Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання,

моя зажурена мати.

Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.

Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.

Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.

Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?

В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.

Що/б не робив, роби тільки найкраще!

 Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.

1, 2, 7, 9, 11

2, 3, 8, 11, 12

5, 6, 7, 8, 12

1, 7, 8, 11, 12

1, 7, 9, 11, 13