Прикметник

здалека

замолоду

далека

востаннє

Стоїть у ружах золота колиска, блакитні вії хата підніма.

Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-атет.

Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.

Стояло небо, дивне і сумне.

Там повен дім любистку і вишні чорноокі стоять до холодів.

Прекрасне те листя, що впало додолу.

Правда ясніша від сонця.

Коло нас на сторожі лишилось Тарасове слово.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз.

Чернігів сідає в човен і ставить чорні ятері.

Суха, порепана дорога повзе, як спраглий крокодил.

Цей ліс живий.

світлий, учорашній, червоний, річний

жовтий, міцний, весняний, білуватий

хворий, чистий, глиняний, пташиний

глибокий, малесенький, живий,синій

гарний

красивий

прегарний

милий

дешевший, найсвітліший, більш ніжніший

дорожчий, світліший, якнайцікавіший

більш точний, найбарвистіший, презлий

старіший, найпомітніший, самий веселий

бабусин

матусин

Оленин

Ольгин

Кагарлик, Волга, казах

Рига, Прага, студент

Запоріжжя, Бахмач, товариш

Карпати, Чернігів, Овруч

алюміні..вий

ключ..вий

оранж..вий

дощ..вий

Ситий голодному не товариш.

Старого горобця на полові не обдуриш.

Не скупий володіє багатством, а воно ним.

Хто на чуже зазіхає, своє втрачає.

безталан..ий, солом′ян..й, вікон..ий

безімен..ий, бездоган..й, пташин..ий

буквен..ий, бджолин..ий, тополин..ий

солов′їн..ий, кін..ий, склян..ий