Прикметник

у всіх словах;

лише у першому слові;

лише у першому й другому словах;

лише у третьому й четвертому словах.

грош…вий, дощ…вий;

малин…вий, овоч…вий;

харч…вий, січн…вий;

степ…вий, плюш…вий.

юрид…чний, катастроф…чний, фонет…чний;

турист…чний, стиліст…чний, гірч…чний;

мед…чний, географ…чний, косм…чний;

синонім…чний, фантаст…чний, гуморист…чний.

тремтяч…ми руками, пекуч…х ран, вужч… смужки;

колюч…х троянд, товщ…ми колодами, до гаряч…х страв;

у мишач…й нірці, дорожч… парфуми, біляв…х студенток;

незабутн…ми роками, літн…х вечорів, у найважч…й валізі

депутатський, турецький;

пекарський, солдатський;

господарський, львівський;

товариський, козацький.

кременчуцький, пражський, волзький;

волжський, карпатський, паризький;

чеський, латиський, запорізький; 

француський, петербурзький, дрогобицький.

Таня крадькома змахнула свіжу, не/прохану сльозу.

Після дощу капелюх не/потрібний.

Ти не/легке життя прожила, моя мамо.

Нам був не/нависний злодійський лад.

височе…ий, безви…ий, пісе…ий;

жада…ий, свяще…ий, неоцінне…ий;

тума…ий, журавли…ий, числе…ий;

недоторка…ий, баклажа…ий. греча…ий

синьо/жовтий, східно/український, старий/престарий;

мовно/літературний, історико/культурний, чужо/земний;

північно/західний, темно/зелений, українсько/італійський;

чорно/гривий, осінньо/зимовий, гірко/солоний. 

залізні нерви, кам’яний будинок, вовча зграя;

братів зошит, свіжий вітер, скляний посуд;

ніжна квітка, кам’яне обличчя, світле волосся.

працьовитий, давній, чесний;

середній, синій, майбутній;

міський, ближчий, сторонній.

Мова – давнє джерело спілкування і натхнення;

Мамина мова найкраща;

Зелене царство пишніло неповторною красою.